Зміївські цінують свій родовід

Як не прикро, але в наш час чомусь часто губляться родинні стосунки. Люди стають черствими навіть до своїх близьких. Рідні брати і сестри можуть роками не зустрічатися, не цікавитись одне одним. Та все ж треба пам’ятати народну мудрість: «Свого доправляйся, роду не цурайся». Адженедарма говорять, що родинне спілкування – це розкіш. Щороку, за доброю традицією, наша велика і дружня сім’я Зміївських проводить родинну зустріч. Цей рік не став винятком. Рід радо зустрічав одне одного, поспішаючи повідомити останні новини про пошуки рідних. На цьогорічну зустріч вперше були запрошені родичі з села Заброди Олег Михайлович і Геннадій Михайлович Божки, Володимир Леонідович Надолинний. Родинні зв’язки з ними були встановлені в результаті активних пошуків протягом року, коли відшукали засновника роду Зміївських, що проживав у кінці ХVІІІ століття. Захід був по-справжньому душевним. Рідні довго гомоніли, згадували минуле, планували майбутнє. Кожен з присутніх одержав фотографію з минулої зустрічі. Старі фото на стенді нагадували про окремі сторінки життя тих, хто вирушив у дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади в наших серцях. Спілкуючись, ми вирішили зробити відбір цінних і пам’ятних матеріалів, щоб видати збірку «Книга людського життя», аби кожен член нашого роду міг своїм нащадкам подарувати історію своїх предків. Отож, зустріч минула, а враження залишились лише найкращі і обов’язок для всіх – зберегти традицію наших дідів і прадідів, шанувати свої родові коріння, і щоб кожна зустріч переростала в радісне сімейне свято. Організатором та ідейним натхненником таких зібрань численної родини Зміївських, яка налічує понад 260 членів (а минулого року членів родини було 220), є Дмитро Анатолійович Зміївський. І скільки ми його знаємо, він весь час в роботі, в кабінеті його не застанеш. Дмитро Анатолійович, як нерухома стіна, яка може і від негоди захистити, і в радості бути поруч. Він - уособлення доброти, людяності і щирості, перший порадник і помічник, розумний керівник, найвірніший друг. І диву дивуєшся, коли він знаходить час, щоб оформити стенди, зробити музей, фотографії для всіх учасників зібрання. Дмитро Анатолійович є справжньою гордістю нашого роду, ми щасливі від того, що маємо можливість з ним спілкуватися. Тож щасливий той, кого шанують люди за працю, за чуйність, за тепло. Від імені всього нашого численного роду і від себе особисто хочу подякувати нашому молодому ентузіасту – Д. А. Зміївському - за його організаторську роботу і бажання об’єднати всю рідню. Цінуйте рідних, не цурайтеся одне одного. А. Черкаска (Зміївська)
Добавлено: 24-03-2021, 12:33
89

Похожие публикации


Наверх