Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


У пасічника з Полкової Микитівки мед – особливий

Автор: alex від 19-08-2014, 08:00
  • 0

На свято Спаса в Україні відзначають День пасічника. Тож, скориставшись приводом, завітала до пасічника з Полкової Микитівки. У дворі й у хаті господаря завжди пахне медом. Уявіть собі величезне поле квітів, яскравих, запашних, та ще декілька квітучих лип, акацій поряд – і глибоко вдихніть повітря… Ось такий аромат у меду. А ще, як на мене, він пахне невтомною працею, терпінням, наполегливістю й великою любов’ю…

Микола Романович Ситник (фото) – людина скромна, не любить вихвалятися здобутками. Тож ми просто говорили про бджіл, мед, вулики та про буденність.

Пасічником він став дуже давно. Не те, щоб якась подія спонукала Миколу Романовича до бджільництва, зовсім ні. Згадує, що ще його прадід Феофан Зіновійович був пасічником. А потім і син Віктор почав захоплюватися бджільництвом. Доводилося долати труднощі, особливо спочатку – давався взнаки і малий досвід, і несприятливі природні умови. Коли сину було 16 років, він спочатку придбав одну бджолосім’ю, згодом – шість.

- Пам’ятаю перший досвід Віктора, - розповідає батько. - Коли його покусали бджоли, думав, що на цьому його захоплення і закінчиться. Однак, ні. Він купував літературу, читав, дізнавався щось нове про комах-трудівниць. А коли сина забрали до армії, то прийшлося мені дбати про бджілок. Докупив до шести бджолосімей ще дві. Ось так помаленьку і стала пасіка. Після армії син вирішив здобувати вищу освіту, тож з того часу і до сьогодні більше клопочуся біля них я.

Ось уже понад 24 роки, як Микола Романович трудиться на власній пасіці. Сьогодні у його дворі є 15 вуликів, тож поратися є над чим. За словами М. Р. Ситника, минулого року з одного вулика зібрав 50 літрів меду. Цьогоріч немає бджолосім’ї-рекордсмена. Та Микола Романович не засмучується, адже для себе, дітей та онуків меду вистачить. Також, що дуже важливо, на зиму він залишає бджілкам у кожному вулику по 15 кг меду, а додавати цукор – то не в правилах пасічника.

На запитання, чи боїться господар своїх трудівниць, Микола Романович відповів, що ні. Говорить, що бджолина отрута корисна, це – цінні ліки проти багатьох запальних процесів. А ще чоловік розповів, як він дбає про бджолосім’ї. Улітку частенько, неподалік від вуликів, ставить водичку, аби бджілки не померли від спраги.

- Якби ви бачили, як ці трудівниці носять на крильцях воду у вулик, – говорить Микола Романович . -  Бджілки не лише тамують власну спрагу, а й підтримують вологість у власній домівці. Є «бджоли-резервуари», - так називають тих комах, у яких уже слабкі крильця і вони не можуть літати, отож саме вони і контролюють вологість. Взагалі, ці комахи дуже розумні. Саме завдяки їхній поведінці я можу спрогнозувати, яким же буде завтрашній день -  чи сонячний, чи дощовий. Також вони дуже охайні і дбають про чистоту у своїй оселі. За допомогою своїх крилець вимітають бруд із вулика.

Після розмови, як годиться, господар запропонував скуштувати його мед. Аромат нектару, якщо чесно, був неперевершений. А ще Микола Романович поділився секретом, як можна визначити чи мед справжній. Отож, необхідно взяти звичайний сірник і посередині обмазати медом та підпалити. Якщо вогонь догорить до меду і погасне, значить, нектар справжній, а горітиме далі – то цукор цукром. 

Спілкуючись, зрозуміла, що все вдається Миколі Романовичу, він шанована людина на селі. Працював електриком у колгоспі ім. Тельмана, інженером на МТФ. Загальний трудовий стаж М. Р. Ситника складає 44 роки. Праця для нього є сенсом життя. Ось такі трударі живуть на Богодухівщині – скромні, талановиті і щирі люди.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.