Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


Маленька родина «Малс»

Автор: alex від 7-06-2013, 12:00
  • 0

Фермерському господарству «Малс», що в Зарябинці, уже понад 20 років. Воно живе своїм неквапливим ритмом, не вириваючись уперед і не пасучи задніх. З самого початку в обробітку було близько десяти гектарів землі, потім до сорока і пішло-пішло. Сьогодні «Малс» має 700 гектарів. Орендодавці – здебільшого зарябинці та степняни. У минулому році урожайність зернових у господарстві була 33,2 ц/га. Цьогоріч тут посіяли 150 га пшениці, 180 га ячменю, 128 га кукурудзи, 103 га соняшнику та 135 га сої.

Зарябинське сільгосппідприємство схоже на маленьку родину, адже працює тут усього сім чоловік. Втім, маленький колектив – не значить, що чоловіки не встигають в роботі. Усі вони повністю в ній з головою, коли треба. Хтось працює тут більше років, хтось – менше. Кожного по-своєму привела доля в господарство.  Але усі трудяться з повною самовіддачею, бо головне – ж результат, спільний. Робота тут «не відбувайлівка», як і в будь-якому  сільгосппідприємстві.

Михайло Васильович Колодяжний (фото 2) народився і виріс у Зарябинці. Закінчив СПТУ-51 у Богодухові. Якийсь час працював у Харкові. Та потім вирішив повернутися на маленьку батьківщину, до батьків - тяжіння рідної землі далося взнаки. І ось він уже 3 роки в «Малсі». Професія, майже як і у всіх працівників господарства, – механізатор. Михайло Васильович працює на новому МТЗ. Адже цьогоріч господарству вдалося поновити машинно-тракторний парк:

- Це наше досягнення, до якого ми дуже довго йшли. Починалося вся історія під назвою «Малс» з мало не по запчастинам зібраного трактора, - говорить керівник господарства Анатолій Олександрович Мусієнко. – Зараз хлопці можуть трудитися на нових тракторах. І кожен заслуговує цього, адже усі починали свій трудовий шлях зі старої-доброї радянської техніки, коли під час жнив не рідко в кабіні трактора температура сягала за 50 градусів.

Микола Юрійович Омелаєнко (фото 3, справа) має понад 30 років трудового стажу. Його сім’я, можна сказати, - династія механізаторів: і його батько, і двоє синів теж присвятили своє життя техніці. Свого часу Микола Юрійович працював у місцевому колгоспі, який як державне підприємство перестав існувати років десять тому. І ось вже скільки років у «Малсі». Роботою задоволений:

- Будь-яка робота почесна. Треба працювати, не цуратися землі, - спілкуючись з чоловіком, одразу видно, що, як всі його колеги, він по-справжньому любить землю, техніку, із задоволенням працює на ній.

Таким же «любителем» своєї справи є Євген Олексійович Берденко (фото 3 зліва). Він любить техніку, рідну Зарябинку:

- Чи важко жити у селі? Коли немає роботи – так. Сьогодні, на жаль, в українських селах життя не вирує, і багато в чому це залежить від того, чи є в ньому базове господарство. Свого часу я працював у нашому колгоспі імені Свердлова. Ось уже у «Малсі» 5 років. Чи була легкою робота? Важко відповісти. Фізично іноді так, особливу в «гарячу пору» – посівну чи жнива. Але любов до справи та відповідальність – головні складові нашої роботи.

Трудова стежина Сергія Яковлєва (фото 3, зліва) та Юрія Луценка (фото 1, справа) привела їх до «Малсу» не одразу. Втім, господарство – це не єдине, що їх пов’язує. Служба в армії – той ланцюжок, що їх єднає. Ні, інші чоловіки господарства, звичайно ж, теж були на захисті держави. Втім, ці двоє взагалі не люблять розповідати про службу, хизуватися. Сергій свого часу був у миротворчих військах на території колишньої Югославії.  А Юрій Олексійович – прикордонником у Пянджському загоні. Він то лише жартує на цю тему. Хоч згадати є що. Сьогодні чоловіки – в механізації і говорити люблять більше про свою техніку, з якою майже зріднилися.

- Це мої хлопці, якими я пишаюся, - говорить Анатолій Олександрович Мусієнко. – Вони ніколи не скаржаться. Ми разом, по-чоловічому, вирішуємо проблеми, з якими вони іноді приходять на роботу. Адже коли у людини щось не гаразд на душі, працівник із нього, чесно скажу, нікудишній. Тому намагаємося жити колективом, допомагати одне одному. Отак і живемо.

На питання, який стан посівів, Анатолій Олександрович говорить:

- Ще в кінці ХІХ століття видатного ґрунтознавця Василя Докучаєва агрономи запитали: “Що треба для наших земель, аби вони родили вдвічі краще?” І Василь Васильович, не задумуючись, сказав тоді одним словом: “Вода”. Зараз і нашим культурам вкрай потрібні дощі, - говорить А.О.Мусієнко. – Адже з погодою не посперечаєшся, десь дощі йдуть, а десь не впаде ні краплини. Примхлива пані природа.

Тож рясних дощів та щедрих врожаїв вам, працівники «Малсу»! І справді бо, трудитися тут вміють, головне ж – аби погода не підвела.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.