Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


П.Церковний:«Церкві у Павлівці - бути!»

Автор: alex від 29-07-2011, 11:00
  • 0
З впевненістю говорить ці слова Павло Макарович (фото 2), з ініціативи якого і розпочалося будівництво церкви шість років тому. І на це можна сподіватись, якщо згадати наш приїзд до Павлівки рік тому і порівняти з тим, що зроблено на сьогодні. Подивіться на цю світлину- і ви впевнитеся на власні очі, що зроблено багато. Власне, вже є сама будівля, залишилося вкрити її частину дахом, поштукатурити, виконати оздоблювальні роботи… Якщо бути чесним, роботи ще, звичайно, немало, але головне, що й зроблено вже багато.

- Добре, що обоє братів мені допомагають - найстарший Іван з Тюмені, наприклад, нещодавно надіслав на будівництво 2800 грн., а Микола (фото 1, зліва) постійно допомагає тут, на будівництві. Сьогодні, приміром, зранку наносили з ним цегли і будемо робити фронтон, - розповідає чоловік. - Та й небайдужі люди допомагають - М.Б.Пушкар, Д.К.Тризна, А.С.Васенін, В.А.Шовковий, П.А.Тарасенко та інші. Дай Бог їм усім здоров’я. І що б не казали, я церкву все одно добудую, чого б це мені не коштувало.

Павло Макарович невипадково так говорить, бо для нього будівництво церкви без пафосу стало справою честі. Немає такого дня, щоб він не був тут, і бодай не зробив що-небудь, хоча б не скосив бур’ян. Часто доводиться вкладати свою мізерну пенсію у цю духовну справу, але він не жалкує ні про що. Звертається, де відкривають йому двері, просить про допомогу, і крапля за краплею робить добре діло. І в Полтавській області йому допомагають, і в Сумській. А нещодавно знайшлися навіть добродії у міністерстві шляхів сполучення: на численні звернення ветерана виділили 170 кубів щебеню, а вже він сам зібрав дві свої пенсії, щоб винайняти трактор і розрівняти дорогу до церкви.

- От якби ще хто допоміг загрейдерувати дорогу-було б ліпше, - бідкається він.

Тож тепер дорога до церкви більш-менш нормальна, і зрушення у будівництві церкви - суттєві, і біля церкви Павло Макарович вже насадив берізок. Одне слово - є рух вперед.

- А колись же багато хто не вірив у реальність втілення мрії в життя, - говорить П.М.Церковний.

А ця мрія - будівництво церкви - жила у Павла Макаровича з дитинства. Їх було у матері 11 дітей, зараз лишились лише троє братів.

- Давно це було, у 1947 році, - пригадує брат Микола Макарович. - У нашій Павлівці у занедбаному приміщенні церкви ще лишались ікони, і ми з хлопцями часто приходили туди. І якось наш земляк-одноліток почав тусати ногами ікону Божої Матері. А восьмирічний Павло (П.М.Церковний - прим. автора) говорить: «Що ти робиш, Борисе? Бога не можна гнівити. Він може покарати». І через десятиліття цей хлопець повісився - от така невесела історія. А брат Павло ще тоді сказав: «Як виросту- збудую у Павлівці церкву для людей».

Віриться, що Павло Макарович обов’язково втілить мрію в життя, подарує громаді церкву, і всі будуть вдячні добрим людям - помічникам за участь у благородній справі. Так тримати, Павле Макаровичу! Хай літа не заважають Вам лишатися активним і життєрадісним.

П.Церковний:«Церкві у Павлівці - бути!»

П.Церковний:«Церкві у Павлівці - бути!»

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.