Мобильная версия сайта Контакты
Богодухов - городской портал
                
Сьогодні -
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 

Знайомимо з Податковим кодексом


   Майже 44 відсотки платників Богодухівської ОДПІ звітують в електронному вигляді
   Змінено порядок використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спецфонду держбюджету
   Порядок здійснення податкового контролю, види перевірок, порядок їх проведення.
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Податкового Кодексу України. Загальні положення, порядок реєстрації та анулювання платників ПДВ, визначення об’єкта оподаткування.
   Адміністрування податку на доходи фізичних осіб з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Реєстрація та облік платників податків
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Адміністрування екологічного податку
   Адміністрування збору за першу реєстрацію транспортного засобу з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України
 
Міністерство доходів і зборів України

Адміністрування екологічного податку

Доповідач – Головний державний податковий інспектор відділу адміністрування ресурсних (рентних) та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПА у Харківській області Чиканова Надія Леонідівна.

 

Перелік платників екологічного податку визначено у п. 240.1 ст. 240.2. розділу VIII "Екологічний податок" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755 (далі - ПКУ). Так, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

 

Пункт 240.2 ПК України відокремлює в окрему категорію платників екологічного податку – суб’єктів, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. Цей же пункт регламентує і перелік таких суб’єктів, які за своєю суттю є кінцевими платниками екологічного податку, оскільки вони є власниками або користувачами пересувних джерел забруднення.

 

Підпункт 14.1.142 пункту 14.1 статті 14 Кодексу тлумачить пересувне джерело забруднення як транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин. Власником транспортного засобу є конкретна фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи (Постанова КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху»). Тому власники транспортних засобів при придбанні пального повинні виконати своє податкове зобов’язання – сплатити екологічний податок до бюджету. Але пунктом 36.4 ПКУ законодавець покладає виконання такого податкового обов’язку не тільки на кінцевого платника податку, а й на свого представника чи податкового агента.

 

В екологічному податку таку функцію виконує податковий агент, що значно спрощує процес адміністрування екологічного податку та його сплати до бюджету. Стаття 18 Кодексу тлумачить уніфіковане визначення сутності податкового агента. В екологічному податку, у частині викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення, функцію податкових агентів виконують дві групи суб’єктів господарювання:

1) суб’єкти, які здійснюють оптову торгівлю паливом (пп. 241.2.1. п. 241.2 ст. 241 ПКУ);

2) суб’єкти, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб’єктів господарювання, що займаються його оптовою торгівлею) (пп. 241.2.2. п. 241.2 ст. 241 ПКУ).

 

Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375, під оптовою торгівлею розуміється перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями. Крім того, у оптову торгівлю включено діяльність посередників, що пов’язують між собою покупців та продавців або здійснюють торгові операції від імені третіх осіб, у т. ч. через мережу Інтернет: торгових агентів, комісіонерів, товарних брокерів та інших посередників.

 

Податковими агентами з числа суб’єктів, які здійснюють оптову торгівлю паливом, слід вважати суб’єктів, які відповідають наступним кодам КВЕД: 51.12.0 (посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами); 51.51.0 (оптова торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом та суміжною продукцією; оптова торгівля моторним пальним, оливами, мастилами тощо).

 

Роздрібна торгівля (згідно з вищеназваним документом) – це перепродаж (продаж без перероблення) товарів, призначених переважно для споживання приватними особами чи домашніми господарствами. Податковими агентами з числа суб’єктів, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом, слід вважати суб’єктів, які відповідають коду КВЕД 50.50.0 (роздрібна торгівля моторним пальним (бензином, включаючи неетильований бензин вищої якості, газойлем, скрапленим нафтовим газом) для автомобілів, мотоциклів тощо; роздрібну торгівлю оливами, мастилами та холодильними рідинами для автомобілів, мотоциклів тощо).

 

 Згідно консультації Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби - податкові агенти, які здійснюють оптову торгівлю паливом або роздрібну торгівлю (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю паливом) паливом, яке було придбане до 1 січня 2011 року, під час реалізації такого палива утримують і сплачують до бюджету екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива.

Об'єктом та базою оподаткування (п. 242.1 ст. 242.ПКУ) є:

1. обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.242.1.1.);

2. обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти (п.242.1.2.);

3. обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів (п.242.1.3.);

4. обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами (п.242.1.4.);

5. обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.242.1.5.);

6. обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій) (п.242.1.6.).

 

Ставки податку наведені у ст. 243 - 248 ПКУ за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення наведені (ст. 243 ПКУ).

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (ст. 244 ПКУ)

- за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (ст. 245 ПКУ)

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (ст. 246 ПКУ)

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ)

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім цього, відповідно до пункту 2 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 % від ставок, передбачених ст. 243, 244, 245 і 246 ПКУ; з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно ставки податку становлять 75 % від ставок, передбачених ст. 243, 244, 245 і 246 ПКУ; з 1 січня 2014 року ставки податку становлять 100 % від ставок, передбачених ст. 243, 244, 245 і 246 ПКУ.

 

Порядок обчислення податку

 

Відповідно до п. 249.1 ст. 249 ПКУ суми податку обчислюються платниками податку, (крім визначені пунктом 240.2) статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу. У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

 

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, обчислюються податковими агентами самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку (п. 249.4 ст. 249 ПКУ). Згідно консультації Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби - для суб'єктів господарювання, що здійснювали використання пального пересувними джерелами забруднення останній звітний період збору за забруднення навколишнього природного середовища - IV квартал 2010 року, а з 1 січня 2011 року запроваджено екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, який утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива (екологічний податок включається в ціну придбаного палива).

 

Фактично, екологічний податок щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення, включений податковими агентами до ціни палива та сплачується власниками транспортних засобів при його придбанні. Виходячи з цього, даний податок є непрямим екологічним податком, який включається в ціну придбаного товару.

 

Порядок подання податкової звітності та сплати податку

 

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ). Платники податку, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

250.2.1. за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

250.2.2. за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем знаходження пунктів продажу палива;

250.2.3. за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.

 

Відповідно до ст. 250.3 та 250.4 ПКУ до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким:

-          в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, подають орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища ,

-          суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк подають Територіальні органи центрального органу виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки,

а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

 

Згідно із ст.250.5 ПКУ платники податку та податкові агенти перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

 

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до органу державної податкової служби, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій (ст. 250.8 ПКУ).

 

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу (ст. 250.9 ПКУ).

 

Відповідно до п. 250.10 ст. 250 ПКУ у разі якщо:

- платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо (пп. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);

- платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного органу державної податкової служби одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення (пп. 250.10.2 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);

- платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (пп. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).

 

Органи державної податкової служби залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (ст. 250.12 ПКУ).

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.