Мобильная версия сайта Контакты
Богодухов - городской портал
                
Сьогодні -
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 

Знайомимо з Податковим кодексом


   Майже 44 відсотки платників Богодухівської ОДПІ звітують в електронному вигляді
   Змінено порядок використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спецфонду держбюджету
   Порядок здійснення податкового контролю, види перевірок, порядок їх проведення.
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Податкового Кодексу України. Загальні положення, порядок реєстрації та анулювання платників ПДВ, визначення об’єкта оподаткування.
   Адміністрування податку на доходи фізичних осіб з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Реєстрація та облік платників податків
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Адміністрування екологічного податку
   Адміністрування збору за першу реєстрацію транспортного засобу з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України
 
Міністерство доходів і зборів України

Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України

Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України


Податковим кодексом України встановлюється новий порядок нарахування податку на прибуток, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Основна ставка податку становить 16 відсотків ( ст..151.1)

 

З урахуванням пункту 10 розділу «Перехідних положень» передбачено поступове зниження ставки податку на прибуток: з 01.04.2011 р. застосовується ставка - 23 відсотки; з 01.01.2012 р. застосовується ставка - 21 відсоток; з 01.01.2013р. застосовується ставка - 19 відсотків; з 01.01.2014р. застосовується ставка – 16 відсотків.

 

За підсумками діяльності у першому кварталі 2011 року оподатковується за ставкою 25 відсотків.

 

Стосовно базового податкового періоду для обчислення та сплати податку, слід зазначити, що таким періодом залишається календарний квартал. При цьому, ведення податкового обліку здійснюється наростаючим підсумком з початку року.

 

Слід звернути увагу на те, що відповідно до розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01.04.2011 платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року. Тобто, у 2011 році звітних періодів з податку на прибуток: півріччя, три квартали та рік не існуватиме.

 

Зміни зумовлені необхідністю усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання і оцінки доходів та витрат.

 

У Кодексі визнання доходів та витрат з метою визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток здійснюється за методом „нарахувань” та співставлень, передбаченим відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

 

Так, доходи та витрати враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.


Доходи, що враховуються при визначенні об’єкту оподаткування, класифікуються за такими групами:

 - дохід від операційної діяльності, що включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг та дохід банківських установ;

 - інші доходи, що включають доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, доходи від операцій оренди/лізингу, доходи за операціями в іноземній валюті, доходи від торгівлі цінними паперами та деривативами, суми штрафів, неустойки чи пені, суми безповоротної фінансової допомоги, безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

 

Дохід від реалізації товару визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

 

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог діючого законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

 

З метою достовірного визначення розміру витрат та дати їх виникнення платники податку визначатимуть собівартість товарів (робіт, послуг) до складу якої включатиметься вартість запасів. Тобто, не тільки витрати на придбання запасів зменшуватимуть об’єкт оподаткування лише в момент визнання відповідних доходів, але й інші витрати, що включатимуться до собівартості.

 

Витрати, що формують собівартість товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (робіт, послуг).


З метою достовірного визначення розміру витрат та дати їх виникнення платники податку визначатимуть собівартість товарів (робіт, послуг) до складу якої включатиметься вартість запасів. Тобто, на відміну від діючого законодавства, не тільки витрати на придбання запасів зменшуватимуть об’єкт оподаткування лише в момент визнання відповідних доходів але й інші витрати, що включатимуться до собівартості. (ст.138)

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені з урахуванням окремих особливостей. Так, наприклад, нараховані податки і збори включаються до витрат того звітного періоду, за який проводиться таке нарахування.

 

Перехід на метод „нарахувань” та співставлень при визнанні доходів та витрат у податковому обліку дозволяє значно скоротити тимчасові різниці між податковим та бухгалтерським обліком.

 

Разом з цим Кодексом передбачається перегляд цілого ряду постійних різниць, що існують в даний час між податковим та бухгалтерським обліком.

Так, наприклад, скасовано обмеження по врахуванню витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів при визначенні об’єкту оподаткування, витрат на гарантійний ремонт та заміну бракованого товару, умови якого оприлюднені продавцем товару, а також витрат на навчання.

 

Знято обмеження по витратах зі страхування, що враховується при визначенні об’єкту оподаткування.

 

Одночасно Кодексом встановлено обмеження для включення до складу витрат виплат роялті на користь нерезидента або юридичної особи, які звільнені від сплати податку чи сплачують його за іншою ставкою та фізичної особи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Новацією Кодексу є окрема норма про те, що платник податку має право на врахування в податковому обліку витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

 

Змінено обмеження для включення до складу валових витрат перерахувань до неприбуткових організацій на розмір, що не перевищує чотирьох відсотків оподаткованого прибутку попереднього звітного року.

 

Кодексом також не визнаються витратами у податковому обліку суми фактичних втрат товарів (комерційних втрат, браку), що перевищують норми природного убутку чи технічних (виробничих) втрат, визначені Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним центральним органом державної влади, або іншим органом, визначеним законодавством України.

 

Скасовується обмеження по врахуванню витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів при визначенні об’єкту оподаткування, витрат на гарантійний ремонт та заміну бракованого товару, умови якого оприлюднені продавцем товару, а також витрат на навчання (ст.138.10.2).

 

Амортизація

 

Слід звернути увагу на зміни у визначенні терміну основні засоби (замість «основні фонди» по діючому законодавству), що наведе у розділі І Кодексу.

Кодексом наближено правила визначення амортизаційних відрахувань у податковому обліку до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, яке полягає у наступному.

 

Розширена класифікація основних засобів у податковому обліку передбачає 16 груп основних фондів замість 4-х у діючому законодавстві. (ст.144,145).

 

На відміну від діючого законодавства, облік балансової вартості основних засобів кожної з груп ведеться за кожним з об’єктів, що входить до складу окремої групи, включаючи вартість поліпшення основних засобів, отриманих безоплатно або в оперативний лізинг (оренду) та в цілому по групі як сума балансових вартостей окремих об’єктів такої групи.

 

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.

 

Нарахування амортизації для оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику для нарахування амортизації з метою складання фінансової звітності.

 

Тобто у податковому обліку та бухгалтерському обліку будуть застосовуватись однакові методи нарахування амортизації.

 

Метод амортизації об'єкта основних засобів може переглядатися у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання та має відповідати змінам методу в обліковій політиці. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

 

Кодекс також передбачає здійснення переоцінки основних засобів на відміну від діючого законодавства, що передбачає лише індексацію балансової вартості основних фондів.

 

Переоцінка об’єкта основних засобів або визнання відновлення його корисності, що призводять до збільшення балансової вартості об’єкта, може проводитись до досягнення ним балансової вартості на звітну дату в розмірі не менше ніж 10% від його первісної вартості на момент взяття на баланс.

При цьому, дооцінка балансової вартості основних засобів не може перевищувати суму його попередніх уцінок з моменту введення в експлуатацію такого основного засобу. Тобто у разі, якщо підприємство не здійснювало уцінок вартості об’єкту основних засобів, таке підприємство не має права на його дооцінку.

 

Після проведення переоцінки об’єкта основних засобів або визнання відновлення його корисності, що призводять до збільшення балансової вартості об’єкта, підприємство не може використовувати прискорені методи нарахування амортизації.

 

Відповідно до положень Податкового кодексу України нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його виводу з експлуатації.

 

Згідно з пп.145.1.5 п.145.1 ст.155 ПКУ амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

 - прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

 - зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

 - прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється. При цьому, метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

 - кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; - виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів. На основні засоби груп 1 "Земельні ділянки" та 13 "Природні ресурси" амортизація не нараховується (пп.145.1.7 п. 145.1 ст. 145 ПКУ).

 

Слід відмітити, що суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів (пп.145.1.8 п.145.1 ст.145 ПКУ).

 

Гармонізація бухгалтерського та податкового обліку зазначена в розділі ІІІ Податкового кодексу, відповідно до якої платник податку веде бухгалтерський облік тимчасових та постійних податкових різниць, визначених за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України, а також бухгалтерський облік доходів і витрат. Банки забезпечують облік тимчасових та постійних податкових різниць з 2012 року за методикою, затвердженою Національним банком України.

 

Одночасно платник повинен забезпечувати накопичення в регістрах бухгалтерського обліку інформації про доходи, витрати, тимчасові та постійні податкові різниці.

 

На період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

 

У разі якщо суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, використані не за цільовим призначенням або не використані платником податку протягом річного звітного періоду, залишок невикористаних коштів або сума коштів використана не за цільовим призначенням зараховуються до бюджету в першому кварталі наступного звітного року.

 

Дія податкових канікул не поширюється на суб’єктів господарювання, які:

1) утворені в період після набрання чинності цим Кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють: діяльність у сфері розваг; виробництво, оптовий продаж, експорт імпорт підакцизних товарів; виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів; оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі та інші.

Платники податку, що перебувають на канікулах та одночасно здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов’язані нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток та сплатити податок на прибуток за основною ставкою, за звітний податковий період, у якому здійснювалась нарахування та виплата дивідендів.

Кодекс також передбачає, що платники податку на прибуток підприємств, які перебувають на канікулах: подають декларації з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою та ведуть спрощений бухгалтерський облік.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.