Мобильная версия сайта Контакты
Богодухов - городской портал
                
Сьогодні -
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 

Знайомимо з Податковим кодексом


   Майже 44 відсотки платників Богодухівської ОДПІ звітують в електронному вигляді
   Змінено порядок використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спецфонду держбюджету
   Порядок здійснення податкового контролю, види перевірок, порядок їх проведення.
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Податкового Кодексу України. Загальні положення, порядок реєстрації та анулювання платників ПДВ, визначення об’єкта оподаткування.
   Адміністрування податку на доходи фізичних осіб з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Реєстрація та облік платників податків
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Адміністрування екологічного податку
   Адміністрування збору за першу реєстрацію транспортного засобу з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України
 
Міністерство доходів і зборів України

Інформація з питання «Адміністрування акцизного податку»

Платники податку

 

Перелік платників акцизного податку в Податковому кодексі розширено та визначено у п. 212.1 ст. 212. Так, крім осіб, які виробляють і реалізують підакцизні товари, та осіб, які ввозять такі товари на територію України, платником акцизного податку також є:

 - особа, яка реалізує підакцизні товари, що конфісковані або визнані безхазяйними та перейшли у власність держави;

 - особа, яка використовує підакцизні товари (продукцію), ввезені або отримані за нульовою ставкою акцизного податку (спирт, нафтопродукти), не за цільовим призначенням;

 - особа, яка отримує або ввозить підакцизні товари в режимі звільнення від оподаткування, у разі порушення такого режиму;

 - особа, яка ввезла або отримала підакцизну продукцію із звільненням від оподаткування як сировину для виробництва інших підакцизних товарів та використала її не за призначенням.

 

Змінено порядок сплати акцизного податку замовниками виноматеріалів, вироблених на давальницьких умовах, які раніше були платниками акцизного збору. Із запровадженням норм Кодексу вони, як і замовники нафтопродуктів, вироблених з давальницької сировини, зобов'язані перерахувати акцизний податок виробнику-переробнику.

 

Реєстрація платника податку

 

Податковим кодексом вдосконалено процедуру реєстрації платників акцизного податку за рахунок введення норми, якою органи ліцензування зобов'язано інформувати органи ДПС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання про видані, переоформлені, припинені або анульовані ліцензії на право виробництва підакцизних товарів у п'ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

 

Тобто положеннями ст. 212 розділу VI Податко­вого кодексу передбачено автоматичну реєстрацію платників акцизного податку на основі інформації органів ліцензування.

 

Об'єкти оподаткування

 

Податковим кодексом змінено перелік об'єктів оподаткування акцизним податком та доповнено чинні норми.

 

Відтепер нарівні з операціями з реалізації вироблених в Україні та ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) є:

 - реалізація підакцизних товарів, увезених без сплати податку дипломатичними представництвами іноземних держав до закінчення визначеного законодавством строку;

 - реалізація конфіскованих підакцизних товарів та таких, що перейшли у власність держави;

 - обсяги та вартість втрачених підакцизних това­рів з вини платника податку, що перевищують норми втрат (якщо такі визначено в установленому порядку).

 

Також розширено перелік операцій з підакцизними товарами, що не підлягають оподаткуванню.

 

Новація полягає в тому, що оподаткуванню не підлягає ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), в яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни-імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України, що має бути підтверджено в установленому порядку.

 

Податковим кодексом визначено перелік операцій з підакцизними товарами, що звільняються від оподаткування акцизним податком.

Новим є й те, що перелік операцій, які звільнено від оподаткування, доповнено новими позиціями, а саме:

 - ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними

 - представництвами іноземних держав;

 - ввезення підакцизних товарів як технічної або гуманітарної допомоги (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів);

 - операції з ввезення еталонних чи тестових (моніторингових) зразків тютюнових виробів для лабораторних досліджень;

 - операції з реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Крім того, в Податковому кодексі враховано процедуру звільнення від оподаткування транзитного пропуску підакцизних товарів через митну територію України.

 

База оподаткування

 

Статтею 214 Податкового кодексу запроваджено єдиний порядок визначення бази оподаткування при обчисленні суми податку, виходячи з встановлених ставок податку: адвалорних (у відсотках до обороту) чи специфічних (у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)).

Крім того, уточнено порядок застосування специфічних ставок акцизного податку, встановлених у валюті.

 

Нововведенням є порядок визначення бази оподаткування при обчисленні суми податку в разі псування, знищення, втрати підакцизних товарів з вини платника податку. Так, у разі втрати підакцизної сировини базою оподаткування є кількість (вартість) підакцизних товарів, які можна було б виробити з втраченої сировини.

 

Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного податку

 

У Податковому кодексі вперше на законодавчому рівні вста­новлено перелік підакцизних товарів, який доповнено новим видом нафтопродуктів: скрапленим газом для використання транспортними засобами як моторного палива. При цьому скраплений газ для потреб населення, що реалізується через аукціони, звільняється від оподаткування.

 

Специфічні ставки акцизного податку на нафтопродукти підвищено в 1,4 раза, в тому числі на бензини моторні з 132 до 182 євро за 1000 кг. Цю норму прийнято з метою компенсації втрат бюджету у зв'язку із скасуванням податку з власників транспортних засобів, що пов'язано з перенесенням податкового навантаження з праці та капіталу на споживання. Тобто відтепер більшу суму податку сплачуватиме той власник транспортного засобу, який більше його експлуатує та споживає моторних палив, оскільки сума акцизного податку включається до ціни підакцизного товару.

 

У Податковому кодексі не передбачено раніше чинної норми щодо індексації специфічних ставок акцизного податку в гривнях на алкогольні напої та специфічних ставок і мінімального податкового зобов'язання на тютюнові вироби на індекс споживчих цін. Тепер відповідно до норм Податкового кодексу Кабінет Міністрів України зобов'язано; щороку подавати до Верховної Ради України проект закону про збільшення ставок податку, що підлягають індексації.

 

Статтею 220 Податкового кодексу адвалорні ставки податку встановлено лише на сигарети, тому декларацію і встановлені виробником або імпортером максимальні р дрібні ціни на підакцизні товари повинні подавати лише платники, які реалізують сигарети.

 

У цій статті також встановлено порядок подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), визначені виробником або імпортером товарів (продукції), який відповідає нормам, чинним до прийняття Кодексу. Проте оскільки максимальні роздрібні ціни використовуються для обчислення акцизного податку за адвалорними ставками, які Податковим кодексом встановлено лише на сигарети, декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), повинні подавати лише платники акцизного податку, які здійснюють операції з реалізації сигарет.

 

Дата виникнення податкових зобов'язань

 

Статтею 216 Податкового кодексу запроваджено нові підходи до визначення дати виникнення податкових зобов'язань.

Так, датою виникнення податкових зобов'язань щодо акцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, залежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу. При цьому слід використовувати визначення терміна «реалізація підакцизних товарів (продукції)», наведене у пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 розділу Податкового кодексу.

 

Водночас у п. 216.2 ст. 216 Податкового кодексу передбачено, що датою виникнення податкового зобов'язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. Під втраченим розуміють товар (продукцію), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

 

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

 

При передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, датою виникнення податкових зобов'язань є дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі.

 

У разі використання платником податку вироблених підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов'язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробни­цтва підакцизних товарів (продукції).

 

Обчислення акцизного податку

 

Статтею 217 Податкового кодексу уніфіковано загальний порядок обчислення акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України.

 

Новації полягають у тому, що платнику податків надано право коригування (зменшення) податкових зобов'язань у разі повного або часткового повернення покупцем вироблених платником підакцизних товарів (продукції) для усунення недо­ліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв'язку з неможливістю усунення таких недоліків у тому звітному періоді, коли було проведено таке повернення.

У разі подальшої реалізації повернутих товарів (продукції) зобов'язання з акцизного податку обчислюються платником у порядку та за ставками, встановленими законодавством на дату реалізації.

 

Статтею 218 Податкового кодексу запроваджується загаль­ний порядок обчислення акцизного податку з імпортованих підакцизних товарів.

Новим є те, що цією статтею передбачено коригування (зменшення) податкових зобов'язань у разі повного або часткового повернення імпортером підакцизних товарів (продукції), ввезених на митну територію України, продавцю у зв'язку з непридатністю їх для реалізації на митній території України.

 

Імпортер проводить коригування податкових зобов'язань у тому звітному періоді, в якому відбулось повернення невикористаних та пошкоджених марок. Коригування також передбачено у разі надання органу ДПС, який видав марки, документів, що підтверджують втрату марок.

 

Положення ст. 221 Податкового кодексу, що регулюють особливості обчислення акцизного податку з тютюнових виробів, зберігають чинні норми. Застосування мінімального акцизного податкового зобов'язання здійснюється лише при оподаткуванні сигарет.

 

Нормами Податкового кодексу вилучено чинну норму автоматичної індексації специфічних ставок акцизного податку та мінімального податкового зобов'язання на індекс споживчих цін, які набирали чинності за умови публікації Кабінетом Міністрів України проіндексованих ставок. Перехідними положеннями Податкового кодексу визначено, що Кабінет Міністрів України зобов'язаний щороку подавати до Верховної Ради України проект закону про збільшення ставок податку, які підлягали індексації згідно з чинним законодавством, на індекс інфляційних процесів.

 

Порядок і строки сплати акцизного податку

 

Статтею 222 Податкового кодексу зберігається чинна система сплати акцизного податку.

 

Платники акцизного податку перераховують до бюджету нараховані суми податку щомісяця протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання декларації з акцизного податку. Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку. Змінюється порядок сплати податку з тютюнових виробів. Відтепер він сплачуватиметься в строки, визначені для всіх підакцизних товарів.

 

Змінено норму сплати податку з підакцизних товарів, що виробляються на давальницьких умовах, — замовники на давальницьких умовах з вироблених виноматеріалів були платниками і відповідали за внесення акцизного збору до бюджету. Із запровадженням норм Податкового кодексу замовники з виготовлення виноматеріалів, як і замовники з виробництва нафтопродуктів, зобов'язані перерахувати акцизний податок виробнику-переробнику.

 

У Податковому кодексі збережено чинну систему сплати акцизного збору при ввезенні підакцизних товарів на митну територію України, коли податкове зобов'язання виникає до або в день подання митної декларації. У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

 

Складення та подання декларації з акцизного податку, контроль за сплатою податку

 

Відповідними нормами Податкового кодексу зберігається базовий податковий період в один календарний місяць та строки подання до органів державної податкової служби декларації з акцизного податку (ст. 223 Податкового кодексу).

 

Крім того, подання декларації з акцизного податку передбачено не лише платниками на митній території України, а й імпортерами алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органів ДПС за місцем реєстрації.

 

Зберігається порядок здійснення контролю державною податковою службою за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України.

 

Особливості оподаткування алкогольних напоїв акцизним податком

 

Слід зазначити, що в Податковому кодексі збережено чинний порядок оподаткування алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий. Також нормами ст. 225 розділу VI Податкового кодексу визначено порядок видачі та погашення податкових векселів.

Запроваджено норму, якою заборонено видачу платнику наступного податкового векселя у разі непогашення попередньо виданого, якщо строк сплати щодо нього вже настав, а податок не сплачено.

 

Забороняється часткове погашення заборгованості податкового векселя після закінчення встановленого строку погашення, на який його видано.

Новим є й те, що цією статтею передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України порядку розрахунку суми зменшення податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Такий порядок зменшення застосовується не тільки для коригування сум податку, зазначених у векселі, але і для коригування податкового зобов'язання, за умови попередньо сплачених сум грошима до отримання спирту етилового.

 

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів

 

Порядок виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів залишено на рівні чинного, і здійснюється відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ст. 226 Податкового кодексу).

 

Законодавчо встановлено випадки, коли вважаються немаркованими алкогольні напої та тютюнові вироби, і відповідальність у разі виявлення немаркованої продукції.

 

Також у цій статті міститься норма щодо порядку відшкодування суми податку, сплаченої при придбанні марок, у разі їх повернення. Новим є й те, що відшкодовується не лише сума податку з повернутих акцизних марок, пошкоджених у процесі виробництва, але і з не використаних платником.

Статтею 226 Податкового кодексу встановлено окремі норми щодо порядку маркування тютюнових виробів. Так, введено норму, яка дає змогу не маркувати окремі групи тютюнових виробів. Наприклад, еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, не призначені для комерційного використання на митній території України.

 

Ввезення на митну територію України імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів

 

Статтею 227 Податкового кодексу передбачено особливості ввезення на митну територію України імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Зазначеними нормами визначається порядок отримання, передачі марок акцизного податку іноземним виробникам та контролю за їх використанням при імпорті алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Нормами зберігається порядок транзитних перевезень алкогольних напоїв та тютюнових виробів через митну територію України.

 

Тобто в Податковому кодексі збережено чинний порядок контролю за сплатою акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів за допомогою акцизних марок.

 

Новим є положення щодо оподаткування акцизним податком підакцизних товарів, що підлягають реалізації, які було вилучено (конфісковано) в дохід держави (крім спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів).

 

Контроль за надходженням податку з алкогольних напоїв і тютюнових виробів

 

Статтею 228 Податкового кодексу передбачено норми щодо переробки або знищення вилучених (конфіскованих) алкогольних напоїв. Чинну норму про знищення конфіскованих тютюнових виробів збережено.

 

Також передбачено норми щодо порядку настання відповідальності у разі виявлення нестачі марок акцизного податку у їх покупця. Статтею 228 Податкового кодексу передбачено сплату розрахункової суми податку в разі втрати марок акцизного податку, нарахування якої здійснюється за формою, встановленою центральним органом ДПС.

 

Особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму їх використання

 

Статтею 229 Податкового кодексу визначено особливості оподаткування спирту етилового, що відповідають чинним нормам. Збережено пільгову ставку в розмірі 0 грн. за 1 л 100-від-соткового спирту зі спирту етилового для виробництва виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів і сусла, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу. Крім того, не справляється податок з біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива та бензинів моторних сумішевих.

 

Норми Податкового кодексу передбачають затвердження Кабінетом Міністрів України порядку видачі та погашення податкових векселів.

Передбачено відповідальність за нецільове використання спирту етилового, біоетанолу у вигляді штрафних санкцій у розмірі суми нарахованого податку за чинними ставками, збільшеними у 1,5 раза, у разі встановлення фактів їх нецільового використання.

 

Крім того, зазначеною статтею передбачено встановлення нульової ставки акцизного податку на нафтопродукти (легкі та важкі дистиляти), вироблені в Україні, що використовуються для виробництва етилену, а також запровадження системи контролю за їх цільовим використанням за допомогою податкових векселів та податкових постів, які встановлюються на підприємствах — виробниках етилену.

 

Також передбачено порядок ввезення нафтопродуктів без сплати акцизного податку підприємствами — виробниками ети­лену за умови видачі податкового векселя на суму акцизного податку, що сплачується при ввезенні. Порядок роботи податкових постів, що здійснюватимуть постійний контроль за цільовим використанням нафтопродуктів, встановлюється центральним органом ДПС.

 

Цільове використання нафтопродуктів має бути підтверджено документами про виготовлення готової продукції (етилену), при цьому для погашення векселя виробник етилену повинен подати до органу ДПС за місцем реєстрації довідку про цільове використання, погоджену з представником податкового посту на цьому підприємстві. У разі встановлення фактів нецільового використання нафтопродуктів передбачено штрафну санкцію в розмірі суми нарахованого акцизного податку за діючими ставками, збільшеними у 1,5 раза.

 

Акцизні склади

 

Статтею 230 Податкового кодексу вперше на законодавчому рівні визначено статус та порядок роботи акцизного складу як приміщення на обмеженій території, де виробляються, обробляються, змішуються, розливаються, пакуються, зберігаються, отримуються чи видаються підакцизні товари, та основні положення щодо дій розпорядника акцизного складу.

 

Також визначено повноваження та порядок дії постійного представника державної податкової служби на акцизному складі та права і обов'язки розпорядника акцизного складу та постійного представника органу ДПС.

 

Введення зазначених норм до Податкового кодексу уніфікує та чітко визначає порядок функціонування акцизних складів на підприємствах — виробниках спирту та лікеро-горілчаних виробів з метою повноти сплати акцизного податку, які до цього визначалися наказами центрального органу ДПС.

 

Положення розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу спрямовано на стимулювання виробництва та експорт підакцизних товарів, а також на ліквідацію існуючих прогалин у чинному податковому законодавстві та недопущення схем ухилення від оподаткування, які призводять до мінімізації податкових зобов'язань та зменшення податкових надходжень до бюджету України.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.