Мобильная версия сайта Контакты
Богодухов - городской портал
                
Сьогодні -
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 

Знайомимо з Податковим кодексом


   Майже 44 відсотки платників Богодухівської ОДПІ звітують в електронному вигляді
   Змінено порядок використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спецфонду держбюджету
   Порядок здійснення податкового контролю, види перевірок, порядок їх проведення.
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Податкового Кодексу України. Загальні положення, порядок реєстрації та анулювання платників ПДВ, визначення об’єкта оподаткування.
   Адміністрування податку на доходи фізичних осіб з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Реєстрація та облік платників податків
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Адміністрування екологічного податку
   Адміністрування збору за першу реєстрацію транспортного засобу з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України
 
Міністерство доходів і зборів України

Про адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Темою чергового телефонного сеансу «гаряча лінія», що був проведений в Богодухівській ОДПІ стали питання адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

На питання громадян відповідала заступник начальника ОДПІ Олена Губарева.

До Вашої уваги деякі із питань, що цікавили платників:

1. Чи є базою нарахування ЄСВ сума вихідної допомоги, нарахована при звільненні?

Відповідь: Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5. Пунктом 3.8 розділу 3 Інструкції № 5 визначено, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці.

Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування ЄСВ. Зазначена норма визначена в пункті 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.

2. Як нараховується ЄСВ на премії, виплачені у 2016 році за 2015 рік?

Відповідь: Нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування. Частиною 4 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що обчислення ЄСВ за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону про ЄСВ нараховується єдиний внесок.

Отже, при нарахуванні премії в поточному місяці за попередні періоди суми такої премії включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування. При цьому ЄСВ нараховується за ставкою 22%, тобто ставкою, що діє на день фактичного нарахування доходу.

3. Чи потрібно подавати звіт щодо сум нарахованого ЄСВ суб’єкту господарювання, який не має найманих працівників?

Відповідь: Якщо юридичні особи та фізичні особи — підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), Звіт до фіскальних органів ними не подається. При цьому, фізичні особи — підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подавати звіт за себе незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність (крім ФОП — спрощенців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу).

4. Чи переноситься граничний термін подання звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день?

Відповідь: Відповідно до п. 13 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 квітня 2015 року № 435, якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день.

5. Яким чином страхувальнику виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну її подання?

Відповідь: У разі виявлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну його подання, страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

6. В який термін та за якою формою подають звіт щодо сум нарахованого ЄСВ ФОП, які обрали загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників?

Відповідь: Форми та строки подання звітності передбачено Порядком № 435. Фізичні особи — підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно таблиць 1, 4 додатка 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

7. До якого фіскального органу подається звітність та сплачується ЄСВ, у разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?

Відповідь: У разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

8. Як нарахувати ЄСВ, якщо зарплата і відпускні нараховані за поточний і майбутній періоди?

Відповідь: Якщо працівникові розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, то нарахування ЄСВ здійснюється за кожен період окремо. При цьому єдиний внесок сплачується з усієї суми нарахованих відпускних в місяці, в якому були здійснені нарахування.

Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, в якому загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час і частину відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ. Одночасно ЄСВ на суму другій частині відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування ЄСВ майбутнього періоду.

9. Чи нараховується єдиний соціальний внесок на суми компенсації за невикористану відпустку звільненим працівникам?

Відповідь: Відповідно до абзацу другого пункту 10 статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Якщо працівник звільняється за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП), то згідно із статтею 116 КзпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно Законом № 2464. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено базу нарахування ЄСВ, а саме ЄСВ нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з підпунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати.

Таким чином, зазначені виплати є базою для нарахування ЄСВ. Відповідно до загальних положень Закону № 2464 страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати ЄСВ. Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ.

Після звільнення застрахованої особи підприємство не несе обов'язку страхувальника для цієї особи, а відповідно і платника ЄСВ. Отже, особам, яким за період після звільнення нараховано компенсації за невикористану відпустку, ЄСВ на зазначені суми не нараховується.

 

Електронні сервіси ДФС постійно удосконалюються

Електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) доопрацьовано. Відтак, у платників є можливість підготувати, заповнити та надіслати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи (далі – Декларація) в електронному вигляді.

У відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) в режимі «Бланки податкової звітності» можна заповнити, завантажити та роздрукувати Декларацію, а у приватній частині (особистий кабінет) в режимі «Введення звітності» платник може підготувати та надіслати до контролюючого органу Декларацію в електронному вигляді. За результатами обробки Декларації квитанції 1 та 2 будуть розміщені в режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету. 

Нагадуємо, що Форма та Інструкція щодо заповнень таких декларацій, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку». 

 

До уваги платників податку на додану вартість щодо роботи електронного сервісу

«Електронний кабінет платника»!

У рамках  адміністрування податку на додану вартість в електронному сервісі «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) платники мають можливість:

отримати в режимі он-лайн дані реєстру платників ПДВ;

надіслати в електронному вигляді заявку на реєстрацію платником податку на додану вартість, запит для отримання витягу з реєстру платників ПДВ;

переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом;

зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

користуватись сервісами системи «Електронного адміністрування ПДВ» (переглянути проведені операції в системі СЕА ПДВ та отримати інформацію про рух коштів на електронному рахунку).

 Переглянути відеоінструкцію з користування ЕКП можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materi/2964.html.

 

Надходження ПДВ з ввезених на територію України товарів у січні-квітні

склали більше 54 млрд грн., - Роман Насіров

«За чотири місяці поточного року надходження ПДВ з ввезених на територію України товарів до державного бюджету України склали 54,3 млрд грн. Індикативні показники виконано на 105%, що дозволило додатково залучити 2,6 млрд грн.», - зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

Він повідомив, що за звітний період найкращі показники у Київської та Київської міської митниць. Київській митниці вдалося зібрати 10,3 млрд грн, на 23% перевищивши індикативні показники. «Завдяки ефективній роботі київських митників вдалося додатково зібрати 1,9 млрд. грн до бюджету», - наголосив Голова ДФС.

На Київській міській митниці за січень-квітень зібрали 9,9 млрд грн ПДВ з ввезених на територію України товарів. Індикативний показник, таким чином, виконано на 103%, до бюджету додатково залучено 335,7 тис грн.

«Нагадаю, що з минулого року діє система електронного адміністрування ПДВ. Головною метою її впровадження є запобігання зловживань шляхом незаконного отримання відшкодування податку на додану вартість та спрощення його обліку і адміністрування», - зауважив Роман Насіров. 

 

Роман Насіров: Митники перерахували до Держбюджету близько 70 млрд грн.

У січні-квітні 2016 року по митницях ДФС збір платежів до загального фонду державного бюджету склав 69,8 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

«За чотири місяці цього року індикативні показники виконано на 107%. Таким чином, вдалося додатково забезпечити 4,7 млрд гривень надходжень до бюджету», - зазначив очільник відомства.

За його словами, найбільше надходжень отримано від Енергетичної, Київської та Київської міської митниць – 14,4 млрд, 12,4 млрд та 11,5 млрд грн. відповідно.

«Непогані показники демонструє також Дніпропетровська митниця. За звітній період вдалося зібрати більше 5 млрд грн.», - додав Роман Насіров.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.