Мобильная версия сайта Контакты
Богодухов - городской портал
                
Сьогодні -
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 

Знайомимо з Податковим кодексом


   Майже 44 відсотки платників Богодухівської ОДПІ звітують в електронному вигляді
   Змінено порядок використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спецфонду держбюджету
   Порядок здійснення податкового контролю, види перевірок, порядок їх проведення.
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Податкового Кодексу України. Загальні положення, порядок реєстрації та анулювання платників ПДВ, визначення об’єкта оподаткування.
   Адміністрування податку на доходи фізичних осіб з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Реєстрація та облік платників податків
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Адміністрування екологічного податку
   Адміністрування збору за першу реєстрацію транспортного засобу з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України
 
Міністерство доходів і зборів України

В Богодухівській ОДПІ власники дорогих автомобілів сплатили до бюджету 83,7тис. грн.

За січень – квітень 2016 року  від платників елітних автомобілів до місцевого бюджету надійшло 83,7тис.грн. транспортного податку, понад завдання надійшло 22,7 тис.грн.

Платниками транспортного податку як і торік є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти. Проте об’єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня (1,03 млн.грн.).

Перелік автомобілів, вартість яких перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, визначатиметься за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та публікуватиметься на веб-сайті Мінекономрозвитку

 

Як складається податкова накладна при сплаті орендної плати

за використання державного майна?

Організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, або перебуває у комунальній власності (далі – підприємства), їх структурних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України від 10 квітня 1992 року № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2269).

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об’єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України (п. 2 ст. 19 Закону № 2269).

Пунктом 2 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 зі змінами та доповненнями (далі – Методика), встановлено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

У разі коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, установа, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому ст. 5 Закону № 2269.

Так, п. 17 Методики визначено, зокрема, що у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується:

за цілісні майнові комплекси державних підприємств – до державного бюджету;

за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління Мінкультури, – на період до 31.12.2016) – 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно;

за майно, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), – до державного бюджету. Якщо господарське товариство, створене у процесі приватизації (корпоратизації), утримує об’єкти житлового фонду, що не ввійшли до його статутного фонду, – 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків. господарському товариству.

Взаємовідносини щодо оренди державного майна, в тому числі і порядок перерахування орендної плати до бюджету, терміни внесення орендної плати регулюються договорами оренди.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником ПДВ (п. 188.1 ст. 188 ПКУ)

З числа об’єктів оподаткування відповідно до п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ виключені операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ державне підприємство - орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на суму орендної плати, передбачену договором оренди, без урахування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв. Якщо на операцію з оренди державного майна поширюються норми п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ, податкова накладна не складається.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.17).

 

За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом (ст. 94 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

 

Скільки зберігати документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків?

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (ст. 44 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).

Документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки. Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву.

Разом з тим, якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

 

Механізм реалізації майна, що перебуває у податковій заставі

Для погашення податкового боргу та у випадку, коли стягнута сума коштів недостатня, контролюючий орган здійснює продаж майна платника податків на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Не проводиться оцінка майна, яке може бути згруповано або стандартизовано чи має курсову (поточну) біржову вартість.

Боржник має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

Якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його майна повністю погашає суму податкового боргу, контролюючий орган скасовує рішення про проведення його продажу та вживає заходи щодо зупинення торгів.

Відзначимо, що продаж майна, яке перебуває у податковій заставі, передбачено ст.95 Податкового кодексу України.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.