Мобильная версия сайта Контакты
Богодухов - городской портал
                
Сьогодні -
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 

Знайомимо з Податковим кодексом


   Майже 44 відсотки платників Богодухівської ОДПІ звітують в електронному вигляді
   Змінено порядок використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спецфонду держбюджету
   Порядок здійснення податкового контролю, види перевірок, порядок їх проведення.
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Податкового Кодексу України. Загальні положення, порядок реєстрації та анулювання платників ПДВ, визначення об’єкта оподаткування.
   Адміністрування податку на доходи фізичних осіб з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Реєстрація та облік платників податків
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Адміністрування екологічного податку
   Адміністрування збору за першу реєстрацію транспортного засобу з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України
 
Міністерство доходів і зборів України

«Актуальні питання оподаткування. Легалізація заробітної плати» - тема чергової «гарячої лінії»

В ДПІ у Богодухівському районі відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі в.о. начальника Олександра Іванцова. Пропонуємо Вашій увазі найактуальніші із запитань:

Чи підлягають декларуванню валютні цінності, які знаходяться за межами України, в разі визнання боржника-нерезидента банкрутом?

Відповідь:Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню. Зокрема за якими не проведено розрахунки при здійсненні експортних або імпортних операцій через визнання нерезидента банкрутом.

Окрім того, Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

При цьому Указом № 319 не передбачено можливості звільнення від декларування наявності валютних цінностей у разі не проведення розрахунків при здійсненні експортних або імпортних операцій у зв’язку з визнанням нерезидента банкрутом.

Чи потрібно при виплаті авансу одночасно нараховувати та перераховувати в бюджет ПДФО?

Відповідь: Відповідно до ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Чи має право на податкову знижку батько або матір студента, які здійснювали оплату за навчання, якщо студент працював і отримував заробітну плату?

Відповідь:Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно із пп.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Якщо студент працює і отримує заробітну плату, то він сам є платником податку на доходи фізичних осіб.  А отже, і має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Тому батьки своє право на податкову знижку втрачають.

Але, коли студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання.

Як оподатковуються доходи у формі заробітної плати?

Відповідь: Відповідно до п.164.6 ст.164 ПКУ під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків. Отже, при оподаткуванні доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, спочатку визначається база оподаткування, а потім до бази оподаткування застосовується ставка податку 15 та/або 17%.

Чи можна дізнатися за допомогою сервісу «Пульс» яка відповідальність передбачена до посадових осіб органів ДПС у разі виявлення порушень за результатами службового розслідування, щодо неправомірних дій по проведенню арешту майна? Якщо так, то коли ми зможемо отримати відповідь на поставлене запитання?

Відповідь: Відповідно до п.94.11 ст.94 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. №2755-VІ із змінами та доповненнями, рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п.1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. N 950 стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян;

- у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються, зокрема, обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, догана, звільненні. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

У разі виявлення ознак корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, комісія вносить пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до правоохоронних органів.

За матеріалами службового розслідування особа, уповноважена на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

Враховуючи зазначене, за матеріалами службового розслідування особа, уповноважена на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, у разі доведення її вини, може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності згідно Закону України „Про державну службу”, законодавства про працю України та кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним законодавством України.

Якщо ви стали свідком не правомірних дій з боку працівників податкової служби ви можете скористатись зручним сервісом «Пульс» за всеукраїнською безкоштовною телефонною лінією (044) 284-00-07. Тут не тільки вирішать вашу проблему, а й особисто повідомлять про результати за короткі строки від 3 годин – до 3 днів. Термін вирішення проблеми залежить від її складності.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.