Мобильная версия сайта Контакты
Богодухов - городской портал
                
Сьогодні -
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 

Знайомимо з Податковим кодексом


   Майже 44 відсотки платників Богодухівської ОДПІ звітують в електронному вигляді
   Змінено порядок використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спецфонду держбюджету
   Порядок здійснення податкового контролю, види перевірок, порядок їх проведення.
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Податкового Кодексу України. Загальні положення, порядок реєстрації та анулювання платників ПДВ, визначення об’єкта оподаткування.
   Адміністрування податку на доходи фізичних осіб з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Реєстрація та облік платників податків
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Адміністрування екологічного податку
   Адміністрування збору за першу реєстрацію транспортного засобу з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України
 
Міністерство доходів і зборів України

Відповідаємо на актуальні питання платників податків

В ДПІ у Богодухівському районі відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання в оподаткуванні податком на прибуток, ПДВ. Про зміни та доповнення, внесені до Податкового кодексу України. Кампанія лібералізації податкової політики». Відповіді на питання надав перший  заступник начальника податкової інспекції Олександра Іванцова.

Розкажіть про лібералізацію податкової політики.

На сьогодні податкова служба України перебуває у стані реформування. Головною метою яких є зниження податкового тиску на бізнес, спрощення дозвільних процедур, перехід від фіскального органу до сервісної служби. Настав час здійснювати не просто вдосконалення чи часткову модернізацію, а докорінну зміну формату діяльності податкової служби. Взято курс на суттєву лібералізацію податкової політики.

Наразі триває кампанія щодо збору та узагальнення пропозицій для формування Програми лібералізації державної податкової політики на 2013-2014 рр.

Свої пропозиції щодо вдосоналення державної податкової політики Ви зможете залишити на єдиному веб-порталі ДПС України та у спеціально встановлених скриньках, що розташовані, у приміщенні ДПІ та Центрі обслуговування платників податків.

Сажіть будь-ласка, який термін проведення камеральної перевірки декларації з ПДВ?

Відповідно до пп.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п.76.1 ст.76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Згідно п.200.10 ст.200 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Отже, камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Прошу сказати, чи формуються податкові зобов’язання з ПДВ у фізичної особи підприємця, яка зареєстрована платником ПДВ, при продажу власного нерухомого або рухомого майна, яке не використовується ним у підприємницькій діяльності?

Відповідно до п.1 та п.2 ст.325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Тобто, суб’єктом права власності законодавством визначається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитись взагалі у власності фізичної особи. При цьому, такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець не відокремлюється.

Відповідно до пп. „а” п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно із п.180.1 ст.180 ПКУ платником податку, зокрема, є:

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст.183 ПКУ;

- будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Оскільки, власником нерухомого або рухомого майна можуть бути лише фізичні або юридичні особи, то постачання суб’єктом підприємницької діяльності

- фізичною особою підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, такого майна може здійснюватись ним виключно, як фізичною особою. Якщо, операція з постачання нерухомого або рухомого майна не відноситься до господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ, то відповідно за такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ ним не формуються, а право на податковий кредит у такого суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ за операцією з придбання зазначеного майна не виникає.

Скажіть будь-ласка, чи має право підприємство включити у витрати вартість придбаних, але не оплачених товарів, у разі їх використання у господарській діяльності?

Дохід від реалізації товару визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана у будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань, з урахуванням особливостей для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій, встановлених п.135.4 ст.135 та п.137.1 ст.137 ПКУ.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (п.138.4 ст.138 ПКУ).

Тобто, якщо платник податку на прибуток придбав товарно-матеріальні цінності, він має право на визнання витрат на придбання таких товарно-матеріальних цінностей відповідно до розділу ІІІ ПКУ незалежно від того, оплачені вони чи ні.

Однак, у разі визнання суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, безнадійною сума такої заборгованості включається до складу інших доходів.

У результаті самостійного виправлення помилки, допущеної у попередніх звітних періодах, виявився факт заниження податкового зобов'язання. Чи застосовуються штрафні санкції, якщо податкове зобов'язання сплачено через 10 днів після подання уточнюючого розрахунку?

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно виявить помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було виявлено самостійно.

Платник податків, який самостійно виявить факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний (за винятком випадків, установлених п.50.2 ст.50 ПКУ) надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, який подає до контролюючого органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. При затримці більше 30 календарних днів — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Скажіть, яка передбачена відповідальність у разі неподання до органу державної податкової служби платником ПДВ додатків до податкової декларації з ПДВ?

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПКУ додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Крім цього, згідно з п.13 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.11 за №1490/20228, декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до п.48.7 ст.48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією.

Таким чином, у разі неподання до органу державної податкової служби додатків до податкової декларації з ПДВ така податкова декларація не визнається податковою декларацією.

При цьому, якщо платник податку не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, то такий платник сплачує штраф у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії вчинені платником податку, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 ПКУ).

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.