Мобильная версия сайта Контакты
Богодухов - городской портал
                
Сьогодні -
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 

Знайомимо з Податковим кодексом


   Майже 44 відсотки платників Богодухівської ОДПІ звітують в електронному вигляді
   Змінено порядок використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спецфонду держбюджету
   Порядок здійснення податкового контролю, види перевірок, порядок їх проведення.
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Податкового Кодексу України. Загальні положення, порядок реєстрації та анулювання платників ПДВ, визначення об’єкта оподаткування.
   Адміністрування податку на доходи фізичних осіб з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Реєстрація та облік платників податків
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Адміністрування екологічного податку
   Адміністрування збору за першу реєстрацію транспортного засобу з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України
 
Міністерство доходів і зборів України

На актуальні питання відповідає начальник ДПІ Наталія Салигіна

В ДПІ у Богодухівському районі пройшов сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” тема заходу : „Актуальні питання оподаткування ”.

Наводимо перелік запитань, які були задані платниками податків:

Яку звітність необхідно подати ФО – платнику ЄП у разі виплати доходу на користь нерезидента – ЮО або уповноваженої ним особи?

Відповідь: Відповідно до пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладання договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів. Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців регулюється главою 1 розділу ХІУ ПКУ де пп.1 п.297.1 ст.297 платники єдиного податку звільняються від сплати, та подання податкової звітності по податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.297.3 ст.297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець платник єдиного податку, який виплачує доходи нерезиденту – юридичній особі не вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів та звітність про виплачені доходи до податкових органів не подає.

Чи має право ФОП – платник ЄП здійснювати продаж паливно-мастильних матеріалів?

Відповідь: Відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у тарі місткістю до20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Виходячи із зазначеного, фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку мають право здійснювати виключно роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів у тарі місткістю до20 літрів.

Здійснювати роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів у тарі місткістю понад20 літрів, а також оптовий продаж таких товарів незалежно від об’єму тари, фізичним особам – підприємцям - платникам єдиного податку не дозволяється.

Яким чином заповнюється податкова декларація платника ЄП – ФОП у разі виправлення самостійно виявлених помилок?

Відповідь: У разі виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих деклараціях платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація), фізична особа – підприємець – платник єдиного податку має право подати декларацію як звітну, звітну нову так і уточнюючу (відповідні відмітки робляться в полі 1 розділу І «загальні відомості» декларації).

У полі 2 розділу І «загальні відомості» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) зазначається звітний (податковий) період, за який подається звітна (звітна нова) декларація або звітний (податковий) період, за який подається уточнююча декларація.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то фізична особа - платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V декларації (рядки 16 -22);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 23-28).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V декларації (рядки 16-22);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 23-28).

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст.50 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такого розрахунку, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п.50.2 ст.50 ПКУ:
- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму недоплати у складі податкової декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.11 № 1688, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.11 за №1533/20271 (далі – наказ № 1618).

При виправленні самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих деклараціях використовується декларація за формою, затвердженою наказом № 1618.

Декларація може подаватися фізичною особою – підприємцем - платником єдиного податку як звітна, звітна нова так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 1 розділу І «загальні відомості» декларації). При цьому у полі 2 розділу І «загальні відомості» декларації зазначається звітний (податковий) період, за який подається звітна (звітна нова) декларація або звітний (податковий) період, за який подається уточнююча декларація.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то фізична особа - платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V декларації (рядки 16 -22);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 23-28).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V декларації (рядки 16-22);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 23-28).

Які мінуси має виплата заробітної плати «в конверті»?

Відповідь: Виплата заробітної плати «в конверті», на перший погляд, може і вигідна як робітнику, так і працедавцю, але якщо поглянути глибше, то з’являється ряд недоліків.

По-перше, в разі невиплати або зменшення заробітної плати дуже важко оскаржити ці неправомірні дії в суді, адже немає документального підтвердження реального розміру заробітної плати.

По-друге, негаразди із пенсією, бо відсутність запису в трудовій книжці позбавляє працівників пенсійного стажу.

По-третє, у разі звільнення по скороченню штатів або ж при виникненні проблеми із здоров'ям, працівник не отримає компенсаційні виплати і оплату лікарняного листа.

Тож працівник, який отримує заробітну плату «в конверті» автоматично позбавляється будь-яких соціальних гарантій.

Протягом якого часу опрацьовуються звернення до «Пульсу податкової»?

Відповідь: У випадку надходження звернень на телефон «Пульсу податкової» три з чотирьох звернень платників на гарячу лінію опрацьовуються протягом однієї доби. Решта – не довше двох днів. Під «опрацюванням» у даному випадку розуміється повне вирішення піднятих підприємцями питань. Практика засвідчила, що «Пульс податкової» став якісним каналом як зовнішньої комунікації – між платниками та податківцями, так і комунікації внутрішньої – задля оперативного реагування на скарги було вжито додаткових заходів для швидкого обміну інформацією всередині нашої структури.

Нагадуємо, номер телефону «Пульсу податкової»: (044) 284-00-07.

Працює лінія цілодобово: з 8.30 до 19.30 інформацію про неправомірні дії податківців приймають оператори, у неробочий час – інтерактивний відповідач.

В якому випадку звернення не розглядається?

Відповідь: Відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР (далі – Закон) письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Відповідно ст.17 Закону скарга на рішення може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

Таким чином не підлягають розгляду анонімні звернення громадян; звернення осіб, визнаних судом недієздатними; звернення громадян, які вже були вирішені по суті; звернення громадян з порушенням строків їх подання.

Які строки розгляду звернення до податкового органу?

Відповідь: Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР (далі – Закон) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Таким чином загальний термін розгляду звернень громадян становить один місяць, але він може бути як подовжений ще на 15 днів в разі виникнення обставин, які потребують додаткового вивчення, так і зменшений на 15 днів в разі невідкладного вирішення питання.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.