Мобильная версия сайта Контакты
Богодухов - городской портал
                
Сьогодні -
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 

Знайомимо з Податковим кодексом


   Майже 44 відсотки платників Богодухівської ОДПІ звітують в електронному вигляді
   Змінено порядок використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спецфонду держбюджету
   Порядок здійснення податкового контролю, види перевірок, порядок їх проведення.
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Податкового Кодексу України. Загальні положення, порядок реєстрації та анулювання платників ПДВ, визначення об’єкта оподаткування.
   Адміністрування податку на доходи фізичних осіб з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Реєстрація та облік платників податків
   Адміністрування податку на додану вартість з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Адміністрування екологічного податку
   Адміністрування збору за першу реєстрацію транспортного засобу з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Податкового Кодексу України.
   Загальні положення, порядок визначення доходів і витрат, амортизація у Податковому кодексі України
 
Міністерство доходів і зборів України

28.09.12 «Гаряча лінія» в ДПІ у Богодухівському районі

Нещодавно пройшов черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в ДПІ у Богодухівськомурайоні з першим заступником начальника податкової інспекції Олександром Іванцовим.

Неодноразово чули про зміну порядку заповнення розрахункових документів. З якого часу діє цей порядок? Де про це можна дізнатися докладніше?

У зв’язку з набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 07.07.2012 №817 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за №1287/21599, змінено порядок заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу» у розрахункових документах у разі сплати платежів до бюджету.

Так, наприклад, у разі сплати сум за результатами документальної перевірки підрозділів оподаткування юридичних осіб у полі «Призначення платежу» заповнюється код платежу «132»; у разі сплати за результатами документальної перевірки підрозділів податкового контролю у полі «Призначення платежу» заповнюється код платежу «131»; код «130» - у разі сплати сум за результатами камеральної перевірки; коди 101 (основний платіж), 106, 109, 121, 125 – у разі сплати самостійно задекларованих сум; і т.д.

Наказ Міністерства фінансів України від 07.07.2012 №817 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету» вступив в силу з дня опублікування, а саме 23.08.2012 року.

Детально ознайомитись з наказом можна на сайті ДПС у Харківській області (kh.sts.gov.ua).

Чи має право фізична особа-підприємець працювати на умовах трудового договору? Чи вважається це роботою за сумісництвом?

Особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, є підприємцями. Підприємництвом вважається господарська діяльність, що провадиться для досягнення економічних і соціальних результатів. Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа з повною цивільною дієздатністю має право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом.

Фізична особа-підприємець виконує роботи, надає послуги замовнику як приватний підприємець винятково на підставі цивільно-правових договорів (договору підряду, договору про надання послуг тощо). Оскільки здійснення підприємницької діяльності регулюється нормами господарського та цивільного права, оформлення відносин підприємства з фізичною особою як підприємцем можливе лише на підставі цивільно-правового договору. Фізичні особи, які працюють за такими договорами, не зараховуються до штату працівників підприємства, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, вони не мають права на відпустку та оплату часу тимчасової непрацездатності і загалом на них не поширюються норми трудового законодавства. Крім того, такі особи не можуть бути направлені у відрядження.

Водночас фізична особа-підприємець має право працювати на умовах трудового договору як на тому підприємстві, на якому вона надає послуги чи виконує роботи за договором цивільно-правового характеру, так і на іншому. У такому випадку, не зважаючи на одночасне виконання робіт (надання послуг) фізичною особою-підприємцем, робота цієї особи на умовах трудового договору з відповідним оформленням трудових відносин не може вважатися сумісництвом.

Відповідно до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінфіну України від 28 червня 1993 р. №43, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Здійснення підприємницької діяльності не перешкоджає особі укласти трудовий договір з роботодавцем. У цьому випадку громадянин має право укласти трудовий договір з умовою ведення трудової книжки (це буде його основне місце роботи) і без такої умови (якщо він бажає працювати ще й на іншому підприємстві за сумісництвом). Як зазначено в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 30 листопада 2005 р. №06-К54813/26, статус громадянина як підприємця без створення юридичної особи ніяк не впливає на обсяг його прав і обов'язків як працівника за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Отже, фізична особа-підприємець має право працювати на підприємстві на умовах трудового договору. Така робота не вважається роботою за сумісництвом і особі не потрібно припиняти підприємницьку діяльність для того, щоб оформити трудові відносини з роботодавцем.

Які зміни внесено Законом України від 24.05.2012 №4834 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» щодо питання врахування збитків минулих років?

Платникам, які декларують збитки, та отримали доходи за 2011 рік один мільйон гривень та більше, дозволено:

- у 2012 році, починаючи з 1 півріччя 2012 року та у послідуючих звітних періодах, врахувати у складі витрат непогашені збитки 2010 року та 2011 року у розмірі 25 відсотків суми таких збитків (з урахуванням збитків 2010 року);

- у звітних періодах 2013-2015 років також враховувати у складі витрат суми збитків 2010-2011 років у розмірі 25 відсотків.

У разі, якщо у 2012-2015 роках збитки минулих періодів (2010-2011 років) не погашено, то непогашена сума не підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань по даному податку у наступних періодах. При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік збитків, які утворились станом на 01.01.12 р. та погашаються у першу чергу. В другу чергу погашаються збитки, що виникли після 31 грудня 2011 року.

Для збиткових підприємств, які за 2011 рік отримали доходи менше 1 млн. грн., порядок відображення збитків не змінився (підрозділ 4 Перехідних положень).

З 01.07.12 платники податку на прибуток відносять до складу доходів кошти, отримані у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування та з яких не був сплачений єдиний податок (зміни до пп.135.5.14). Законом врегульовано питання не оподаткування коштів не повернених власнику, які раніше було внесено до статутного капіталу юридичної особи, що ліквідується. Тобто, у разі відсутності або недостатності активів для повернення власнику при ліквідації юридичної особи кошти або майно, внесені до статутного капіталу цієї юридичної особи не включаються до складу доходу (зміни до пп.136.1.13).

Платнику податків надано право не враховувати у складі доходів вартість безоплатно отриманих основних засобів, якщо такі засоби отримані за рішеннями місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень (пп.136.1.16).

Платник єдиного податку другої групи, чи підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ?

Згідно з пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку або населенню, виробництво або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.

Пп.181.1 ст.181 р. V Кодексу встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Отже, платник єдиного податку другої групи не підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ.

Які існують вимоги до звернення громадян?

Згідно зі ст.5 Закону України від 02.10.1996 р. №393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. 

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.