Мобільна версія сайту Контакти
Богодухів - Історія нашого краю
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua
  
 

Відео


 
 

РЕКЛАМА


 

Служив церкві Божій і своєму народу

Опубликована 1-02-2016, 09:00 в розділ Історія краю » Духовність
  • 85

Служив церкві Божій і своєму народу12 лютого 1865 року народився Станіславський Олексій Маркіянович, який пізніше стане протоієреєм, політичним та державним діячем, членом фракції правих в Державній Думі ІІІ та ІV скликань. З раннього дитинства Станіславський полюбив Церкву Божу і відчув у собі бажання служити їй та своєму народу. І це було не випадково. Пізніше отець Олексій розповість своєму духовному сину Борису Голубкову, що в його роду був святий Мелетій, архієпископ Харківський (25 лютого Православна Церква вшановує пам'ять святителя Мелетія, архієпископа Харківського. Серед святих родом з України був і святитель Мелетій – в миру Михайло Іванович Леонтович.

В.К. Подгорний - засновник жіночого монастиря

Опубликована 14-09-2015, 08:00 в розділ Історія краю » Духовність
  • 0

В.К. Подгорний - засновник жіночого монастиряБогодухів - древнє українське місто, історія якого бере початок із 1571 року, з Дякового Острогу: «1-ая сторожа на верх Ольшанки Удекие, а переезжати сторожам направо Муравский шлях до Мерла до Дьякова острога верст 20». У 1781 році Богодухівська слобода отримує статус міста. І як всі міста мають свої легенди та перекази, так і наше місто -не виняток. Наприкінці ХІХ століття на околиці міста було відкрито жіночий монастир. Змінилися часи, давно закрили монастир, а легенди про нього живуть: про привидів, підземні ходи, монахинь, а головне про його засновника – Василя Карповича Подгорного, селянина із Тростянця.

Страчений за віру в Христа

Опубликована 25-04-2014, 08:00 в розділ Історія краю » Духовність
  • 0

Страчений за віру в ХристаЧас невпинно рухається вперед, збігають роки й десятиліття, стираються у могутньому поступі часу окремі сторінки нашого минулого. Однак є речі, які забувати не можна, аби не повторилися вони у майбутньому. Серед таких віх історії – сталінські репресії 30-х років минулого століття, жертвами яких стали широкі верстви населення. Серед мучеників сталінізму та більшовицької ідеології є тисячі священнослужителів, котрі зазнали немало наруги й знущань, але не зрадили своєї віри, своїх християнських переконань. Настав час згадати усіх поіменно – останніх пастирів розорених і спустошених храмів на теренах Богодухівщини. 

Перші каральні установи

Опубликована 28-03-2014, 14:00 в розділ Історія краю
  • 0

Перші каральні установиПершою пенітенціарною установою на Харківщині був робочий будинок, створений у Харкові 1781 року. Новостворений заклад обмежував особисту волю злочинця. У Москві подібна установа була створена всього шістьома роками раніше – 1775 року. Мотивація створення робочих будинків була простою і зрозумілою: «Как между тем оказывается в здешнем городе множество молодых лет ленивцев, приобыкших лучше праздно шататься, прося безстыдно милостыни, нежели получая пропитание работою, то таковых, дабы прекратить их средства к развратной праздности, учредить работные домы…

З минулого театральної Богодухівщини

Опубликована 28-03-2014, 12:00 в розділ Історія краю » Культура і освіта
  • 0

З минулого театральної БогодухівщиниТеатр у всі часи був для культурних народів великою цінністю. Усі ми любимо театр за те, що він несе в собі вічні ідеї гуманізму та краси, допомагає розвивати естетичний смак, розширювати кругозір. Ми любимо його за те, що у своїй безпосередності театр володіє унікальною можливістю постійно змінювати наше сприйняття світу. Найяскравішою зіркою театральної сцени Богодухова була відома українська актриса Уляна (Юлія) Суслова. Працювала вона в Богодухівському театрі в період українського відродження, у 20-х – на початку 30-х років минулого століття. А починала свій акторський шлях у трупі Марка Кропивницького.

Кожен тягнув на себе ковдру...

Опубликована 4-03-2014, 08:30 в розділ Історія краю
  • 0

Кожен тягнув на себе ковдру...  Здавна вважалося, що слобідські селяни були мудрими і винахідливими. Особливо, що стосувалося їхнього кріпацького життя-буття. 1799 року до Богодухівського нижнього земського суду надійшла справа про втечу селянина Назара Гаврилова від поміщиків Мочульських. На ту пору господарями хутора Семенів Яр були поміщики Мочульські. Обох звали Іванами, а розрізняли їх так: Івана Осиповича Мочульського прозивали «большой», Івана Степановича – «меньшой». Обидва були вахмістрами у лейб-гвардії кінному полку і спільно володіли у Семеновому Яру землями та кріпаками. 

Готувалися довго, та швидко затримали...

Опубликована 24-01-2014, 09:00 в розділ Історія краю
  • 0

Готувалися довго, та швидко затримали...  Одним із найпоширеніших злочинів за кріпосного права на Богодухівщині була втеча кріпосних селян від поміщиків. І справа часто полягала не стільки у тяжкому і пригніченому становищі залежних від поміщика людей, а у бажанні українців жити вільно, подорожувати, побувати в інших місцях, щоб подивитися як люди живуть і самим спробувати. Інколи втікачами керувала така собі романтична складова: поблукати, погуляти, знайти свою долю на чужині. Траплялися випадки, коли після нетривалих подорожей кріпосні селяни самі поверталися до господаря з каяттям і проханням не карати їх за втечу. 

Наталія Могилевська
 
Історія міського самоврядування
  «БОГОДУХІВ.
З історії міського самоврядування»
 
ГУТЯНСЬКІ ЦУКРОВАРИ
  «ГУТЯНСЬКІ ЦУКРОВАРИ»
Первухінському цукровому заводу – 140 років
 
БОГОДУХІВ - БОЙЄРТАУН
  «БОГОДУХІВ - БОЙЄРТАУН»
Дружба, не обмежена у часі