Мобильная версия сайта Контакты
Маяк - Громадсько-політична газета Богодухівського району  
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 
 Колектив газети Маяк

Новини партнерів


До уваги передплатників


МАЯКгазета, що береже традиції і йде в ногу з часом!

НАМ – 80!

Наша газета – для всіх і кожного!

Передплатна ціна становить:

На місяць: - 5,4 грн;
На квартал:  -16,2 грн;
на півріччя: -  32,4 грн.

Передплатний індекс – 61131.


Передплату приймають усі відділення зв’язку “Укрпошти” та листоноші.
Запрошуємо наших читачів передплатити свою улюблену газету.
Залишайтеся із
«МАЯКОМ»!

Наша адреса


Громадсько-політична газета"Маяк"
м. Богодухів, вул. Урицького, 19
Телефон: (05758) 3-23-44; (05758) 3-33-28
Ми працюємо щоденно з 8:00 до 17:00

Богу вдячні, що тебе ми маємо.

Опубликована 14-12-2010, 20:32 в розділ Газета "Маяк" » Новини
  • 85
Богу вдячні, що тебе ми маємо.


Так говорить про свою любу невісточку героїня одного з моїх нарисів, ветеран педагогічної праці з Гут О.І.Артюх. Коли довелося спілкуватися з Олександрою Іванівною, під час невимушеної розмови вона часто згадувала рідних людей - свою підтримку. І про синову дружину - тільки добрі і щирі слова. Згодьтеся, не в кожній сім'ї ось так. Тому захотілося розповісти про невісточку Олександри Іванівни на сторінках «Маяка», тим паче що привід для цього є особливий: вчора чарівна жінка, добра душею людина Артюх ( у дівоцтві-Шириня) Тетяна Миколаївна відзначила свій золотий ювілей.

Народилася Тетяна Миколаївна 1960-го року в мальовничому селі Первухінка у простій робітничій сім'ї Миколи Агафійовича та Антоніни Микитівни.

У невимушеній розмові з її мамою-свекрухою довелося почути багато хороших і теплих слів на адресу цієї щирої жінки.

Ще змалечку Таня була привчена до праці: допомагала батькам по господарству, доглядала за меншими - братиком Павликом і сестричкою Олею. А до того ще і в школі навчалася на «відмінно», була активною і старанною в шкільному житті, готова допомагати і меншим за себе, і людям похилого віку. Після закінчення школи вступила до Харківського зооветеринарного інституту разом зі своїм однокласником Артюхом Петром Григоровичем, з яким уже зароджувалося перше кохання. Олександра Іванівна, мама Петра (яка була вчителем і директором школи) не могла не помітити ніжних почуттів свого сина і однокласниці. Олександра Іванівна говорить: «Вже тоді я всім серцем полюбила Танюшу, передусім, за її доброту і щирість».

Швидко минали роки, життя наповнювалось різними подіями, змінами, враженнями, пошуками, але жоден день у дівчини не проходив марно. Навчаючись на четвертому курсі, закохані студенти вирішили одружитися. Батьки дали їм згоду, відбулись заручини, і 15 травня 1982 року зіграли весілля на добро та щастя.

Полюбили молоду невістку у новій родині, стала вона своєю, і Таня відповідала їй взаємністю. Батьків чоловіка називала називала з перших днів татом і мамою, їм це було дуже приємно. А для сина стала люблячою дружиною, хорошою помічницею і порадницею.

Та не довго радів батько, цього ж року раптово пішов з життя, але Олександра Іванівна не залишилась самотньою - оточили діти її теплом і турботою. І так весь час по життю відчувала мама їхню присутність. А особливо тоді, коли роки повернули на зиму. Ой, як необхідно, щоб поруч були люблячі діти, яким у свій час було віддано стільки материнського тепла, турботи, здоров'я. Без сумніву, Тетяна це добре розуміє і намагається тим же віддячити. Мама відчуває любов доньки-невісточки, цінує її безмежну доброту і милосердя.

Не дивлячись на те, що живуть діти на Золочівщині, та не забувають матусю : часто линуть телефонні дзвінки, по можливості приїздять, несучи свою любов і турботу, а якщо потрібно - і матеріальну допомогу.

У 1984 році Тетяна Миколаївна подарувала родині онучку Любоньку, а в 1988 році народився ще й внук Альоша. Нелегко було молодому подружжю, та завжди поруч були батьки. Таня вміло поєднувала домашню працю жінки-матері з працею головного ветеринарного лікаря на міжрайонному відгодівельному пункті. Сім'я для неї була перш за все, але і на роботі її цінували за добросовісне ставлення до своїх обов'язків.

Життя вносить свої корективи: господарство розпалося - і довелося шукати інші шляхи до існування. Наша ювілярка ніколи не сиділа без діла, склавши руки, чекаючи манни з небес. Разом з чоловіком виростили хороших дітей, які завжди готові допомогти своїм батькам (бо мали гарний приклад!), дали їм вищу освіту.

Доця Любаша з чоловіком Олегом подарували їм онученьку Златоньку, яку бабуся з дідусем люблять над усе.

Наша Таня вміє творчо працювати і радіти життю, не шкодує свого душевного тепла ні для кого, а дарує його всім-батькам, своїй родині, рідним і друзям.

Радіє душа і серце у батьків, коли бувають у гостях у дітей: в будинку завжди тепло, затишно, привітно, відчувається, що тут панує любов і повага, доброта і злагода.

Садибу оточує молодий сад і море квітів, висаджених нашою бджілкою-трудівницею, бо праця - це сенс її життя. Хочу сказати, що Танюша є не тільки люблячою дружиною, турботливою мамою, а й надійною помічницею своєму чоловіку, вона завжди готова підставити свої тендітні жіночі плечі, коли потрібно вирішувати якісь проблеми.

А хіба це не щастя для матері?

Тож, дорога наша ювілярко, нехай щастить тобі в усьому, здоров'я міцного, нехай супроводжує тебе в житті любов і повага близьких і рідних, нехай тобі віддячиться в житті сторицею за твоє золоте серце і руки працьовиті, а в день твого ювілею хай буде море квітів, посмішок і любові. Ось що бажає іменинниці О.І.Артюх:

Дорога донечко!
Тішимося й горді ми тобою,
Твоєю вродою і добротою.
Богу вдячні, що тебе ми маємо,
Щасливої долі тобі бажаємо.
Щоб доля була як те поле,
Де колосяться жита, ніби море.
Серце твоє щоб сонечко гріло,
Щасливе життя в любові кипіло.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.