Мобильная версия сайта Контакты
Маяк - Громадсько-політична газета Богодухівського району  
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 
 Колектив газети Маяк

Новини партнерів


До уваги передплатників


МАЯКгазета, що береже традиції і йде в ногу з часом!

НАМ – 80!

Наша газета – для всіх і кожного!

Передплатна ціна становить:

На місяць: - 5,4 грн;
На квартал:  -16,2 грн;
на півріччя: -  32,4 грн.

Передплатний індекс – 61131.


Передплату приймають усі відділення зв’язку “Укрпошти” та листоноші.
Запрошуємо наших читачів передплатити свою улюблену газету.
Залишайтеся із
«МАЯКОМ»!

Наша адреса


Громадсько-політична газета"Маяк"
м. Богодухів, вул. Урицького, 19
Телефон: (05758) 3-23-44; (05758) 3-33-28
Ми працюємо щоденно з 8:00 до 17:00

Чорнобиль для них - як жива рана

Автор: alex від 12-12-2012, 08:00
  • 0

Нещодавно в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (більш відомий, як День ліквідатора), який був офіційно введений Президентом України в 2006 році.

Ця дата вибрана для вшанування ліквідаторів невипадково. Саме в цей день у 1986 році Державний комітет ухвалив в експлуатацію комплекс захисних споруд («саркофаг») на Чорнобильській АЕС. Незважаючи на те, що офіційно День ліквідаторів був введений тільки в 2006 році, відзначається він в Україні з 1986-го, коли учасники ліквідації аварії на АЕС зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу.

Без сумніву, жахливі події 1986 року ніколи не зітруться з пам’яті ні сучасних, ні наступних поколінь. Ця катастрофа є болем для всієї України.

Чоловіки на світлині – Василь Миколайович Пуль та Дмитро Михайлович Шамін - це наші герої. Вони також брали участь у ліквідації наслідків найбільшої екологічної аварії ХХ століття, відроджували до нового життя обпалену радіацією землю.

В. М. Пуль працював у Агропром-трансі-2008 водієм. Його було відряджено у зону ризику в 1986 році. Відтак Василь Миколайович прибув у серпні 86-го на власному «Камазі» у місто Прип’ять. Місяць чоловік перевозив грунт, яким засипали реактор. «З ранку і до пізнього вечора люди боролися з невидимим ворогом. Ситуація була надзвичайна: або-або. Помилок і зволікань допускати не можна було. Катастрофа вимагала жертв, і ми йшли на них свідомо», - сказав ліквідатор.

Дмитро Михайлович Шамін був направлений у Чорнобиль Богодухівським АТП-16339. Січень 1987 року запам’ятався йому на все життя. Адже саме в цей період Д. М. Шамін прибув у зону відчуження і від побаченого був шокований. Навколо виднілася повна розруха, немов після війни: зруйновані і розграблені людські домівки, усе було покрите чорною хмарою…  Три місяці чоловік працював водієм у Чорнобилі. Возив людей автобусом на електростанцію, які працювали на інших трьох реакторах.

Звісно, подвиг цих чоловіків неможливо переоцінити - як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом. Однозначно ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато хто з них  не дожив до теперішніх днів, віддавши своє життя задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь.

Вшановуючи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину пошани всім ліквідаторам аварії, які, рятуючи українців, а також народи інших країн від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим – своїм здоров’ям і життям.

Зліва направо: В. М. Пуль та Д. М. Шамін

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.