Мобильная версия сайта Контакты
Маяк - Громадсько-політична газета Богодухівського району  
 
Мы рады видеть Вас на портале Bogodukhov-City.com.ua

Пошук по сайту

 
 Колектив газети Маяк

Новини партнерів


До уваги передплатників


МАЯКгазета, що береже традиції і йде в ногу з часом!

НАМ – 80!

Наша газета – для всіх і кожного!

Передплатна ціна становить:

На місяць: - 5,4 грн;
На квартал:  -16,2 грн;
на півріччя: -  32,4 грн.

Передплатний індекс – 61131.


Передплату приймають усі відділення зв’язку “Укрпошти” та листоноші.
Запрошуємо наших читачів передплатити свою улюблену газету.
Залишайтеся із
«МАЯКОМ»!

Наша адреса


Громадсько-політична газета"Маяк"
м. Богодухів, вул. Урицького, 19
Телефон: (05758) 3-23-44; (05758) 3-33-28
Ми працюємо щоденно з 8:00 до 17:00

Спогади про військову частину 63148

Автор: alex від 15-04-2011, 17:16
  • 85
Спогади про військову частину 63148


В поточному році минає 50 років, як я проживаю в м. Богодухів. В осінню пору 1961 року мене призвали до лав Радянської Армії. Пам’ятаю, як у той день, коли нас привезли в Богодухів (29 листопада о 23 год.), був ливневий дощ, і нас через ліс по грунтовій дорозі привели невідомо куди за високий паркан. Це і була військова частина 63148. До цього я й не чув про місто Богодухів.

Прийняли нас тут привітно, не було ніякої дідівщини. Розмістили по казармах, і пішла служба своїм звичаєм. Я потрапив у школу молодших спеціалістів. Служили в даній частині хлопці майже з усіх республік Радянського Союзу. Командиром відділення був росіянин з м.Перм сержант Голуб, командиром взводу старший лейтенант Стуленков, старшина батареї Кулініч, начальником школи був підполковник Мисяченко.

В той час командиром частини був полковник Андерсен, заст. командира – полковник Дунаєв. Перебування і служба в даній частині мені здалася раєм. Виріс я на уламках Курської Дуги, напівсиротою (батько не повернувся з війни) в бідній сім’ї. Село було дуже маленьке, в школі було лише чотири класи, а далі прийшлось ходити пішки до школи в сусіднє село за вісім кілометрів.

Через рік після закінчення школи молодших спеціалістів мене залишили в цій же військовій частині в підрозділі «Б» командиром відділення, хоча з школи направляли спеціалістів по військових частинах всього Радянського Союзу. Прийняли мене в цьому підрозділі добре. Командиром дивізіону був підполковник Петров, командиром першого взводу – лейтенант Іванов, другого взводу – старший лейтенант Азаматов, старшина батареї Литовченко. Замполіт дивізіону майор Паначевський, командир батареї капітан Кучеренко, старшини Дрокін, Іванов, Семенов. Підрозділ був невеликий, і ми жили дружньою сім’єю. Дуже частими гостями в підрозділі були в ту пору командир частини полковник Дунаєв, заст. командира Мисяченко, начальник політвідділу полковник Онацький.

В сусідньому дивізіоні був командиром майор Карелін, який пізніше став генералом і командиром військової частини 63148. Мені сподобалась військова служба, і я залишився на надстрокову службу в цьому ж підрозділі. Понад три роки служив разом з сержантами Суботою, Здориком, Гнідком, Гудимом, Гиркою, Чернишовим. Вони були за віком старші і допомагали своїми порадами пристосуватися до військового життя.

В той час у частині була футбольна команда «Луч», яка займала передові місця, як у районі, так і в окрузі. Був духовий оркестр і художня самодіяльність. Постійно проводились спортивні змагання між підрозділами.

Неодноразово ми виїжджали з концертами в сільські клуби району, надавали допомогу колгоспам у збиранні врожаю (скирдували солому, перебирали початки кукурудзи, збирали кормові і цукрові буряки). Наш підрозділ надавав шефську допомогу середній школі №2 м. Богодухів.

Служба у військовій частині 63148 загартувала мене і дала путівку в життя. Особливо я вдячний командиру дивізіону, в якому я служив, підполковнику Петрову, який по-батьківськи ставився до кожного солдата.

Солдатський день постійно був завантажений, так як від нашої підготовки залежала перепідготовка спеціалістів ракетних військ усього Радянського Союзу і держав Варшавського Договору для роботи на новій техніці. А також велось перенавчання офіцерів запасу даного роду військ.

Разом зі мною в школі молодших спеціалістів навчався Віталій Руденко, з яким ми дружили, навіть наші ліжка стояли поруч. Разом служили надстроково, потім він став прапорщиком і одружився з Тонею (А.І.Руденко), яка теж служила в нашій батареї. І зараз вони теж проживають у Богодухові.

Завдяки військовій частині багато дівчат міста і району знайшли собі наречених. Мені також сподобалася богодухівська дівчина, на якій я одружився і залишився на все життя у Богодухові.

В моїй пам’яті залишились лише добрі спогади про тих людей, які зустрілися мені на протязі всієї служби. Після демобілізації я був приписаний до цієї ж військової частини, як офіцер запасу. Майже кожні 2-3 роки на базі частини проходили перепідготовку.

Мій син Андрій після строкової служби в Росії повернувся до Богодухова і закінчив у в/ч63148 школу прапорщиків. Деякий час проходив тут службу. Командиром частини вже був полковник Пічугін.

Тож про цю військову частину залишились лише добрі спогади.

Іван ОСЬМАК,
пенсіонер, ветеран праці


Спогади про військову частину 63148

Зустріч Нового 1964 року. Нижній ряд (зліва направо): другий – начальник політвідділу полковник Онацький, 3-й – командир частини полковник Дунаєв, 4-й – заступник командира частини полковник Мисяченко, 5-й – майор Паначевський)


=>>>Смотреть шестую новость о воинской части 63148

Обсудить на форуме=>>>

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.