Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


Служив на лінкорі «Імператриця Марія»

Автор: alex від 22-02-2011, 10:56
  • 85
Служив на лінкорі «Імператриця Марія»


На цьому старому фото справа мій батько- Прокіп Іванович Тризна, 1836 року народження, який народився у селі Губарівка.

У 1915 р. був призваний на службу до Імператорського Чорноморського флоту. Під час війни між Росією і Німеччиною у 1916 році після ремонту військових суден матрос П.І.Тризна був відібраний до команди лінкору «Імператриця Марія». Лінкор крейсерського типу – військовий броньований корабель з командою більше 250-ти матросів ( його показували у кінофільмі «Кортик»). В одну з червневих ночей 1916 року, при нез’ясованих обставинах, на лінкор «Імператриця Марія» з корабля адмірала Колчака було випущено торпеду. В той час лінкор стояв на якорі, на рейді у відкритому морі, недалеко від Севастополя на чергуванні. П.І.Тризна служив на лінкорі старшим кочегаром. В ту трагічну ніч після зміни батько зі своїм товаришем і власним спеціальним матрасом, який не тоне, вийшов на верхню палубу, щоб відпочити на свіжому повітрі. Свіже морське повітря його дещо приспало. І ось- сильний поштовх, лінкор з тріскотом почав розламуватися навпіл. Побачивши це, моряки почали стрибати у воду. Батько зі своїм товаришем стрибнули теж зі своїм матрасом на воду, де вода «кишіла» від моряків, які тонули. Батько з другом намагалися відпливти від корабля, який тонув. Нарешті їм вдалося відпливти від страшної зони затягування і, тримаючись за свій корковий матрас, вони залишились на плаву у відкритому морі. Хвилин за 15-20 лінкор затонув. Крім батька і його товариша, за матрас тримались іще два матроси. Але скоро вони не витримали, а батько з товаришем, лежачи на матрасі, гребли руками всю ніч до світанку. Перед світанком їм почувся дим, і вони почали гребти у тому напрямку. Батько читав молитви, які знав і просив Святого Миколая Угодника зберегти їм життя. Скоро, коли вже розвиднілось, вони почули, що до місця загибелі лінкору пливе міноносець, щоб врятувати тих, хто залишився живим. Почувши гудки міноносця, вони почали подавати звуки з власних свистків, які були у кожного моряка. На міноносці їх почули, припливла шлюпка, і їх підібрали. А вже у шлюпці батько втратив свідомість. Після цього батько лікувався майже місяць у військовому шпиталі в Севастополі, а по закінченні лікування продовжив службу на флоті. Після того, як всі військові кораблі було потоплено, батько в Громадянську війну до 1920 року воював у складі військових моряків, але вже на суші, у складі Червоного флоту.

У 1920 батька комісували за хворобою ( туберкульоз). Прибувши до Губарівки і підлікувавшись, батько пішов працювати зі своїм конем на «прорізці» русла річки Лопань, а також в транспортну артіль з перевезення будматеріалів на будівництво Держпрому. Пізніше працював на ходовому і цегельному заводах м.Богодухова. Останнім його місцем роботи було губарівське «Заготзерно». Помер батько у Шарівському тубсанаторії в березні 1939 року, похований на кладовищі в с.Губарівка.

М.П.Тризна, син.

Від редакції. Приємно, що наші читачі продовжують започатковану редакцією рубрику «Старе фото». Сподіваємось, що завдяки небайдужим поціновувачам «районки» ми зробимо газету цікавішою і кращою.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.