Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


Родина Клейнміхелів: незрадлива любов до батьківщини

Родина Клейнміхелів: незрадлива любов до батьківщини  Нещодавно виповнилося 95 років з дня трагічної смерті предводителя дворянства Богодухівського повіту Миколи Володимировича Клейнміхеля (про нього в статті «Втрачений світ і розстріляна доля, або Життя і смерть графа Миколи Клейнміхеля» писала Н.М. Могилевська). Життя і смерть М. Клейміхеля важко оцінити сучасникам. Він служив Росії не за гроші і не за чини – у нього в житті було все. Велика родина Клейнміхелів була заможною і наближена до царських сімей. Батько – Володимир Петрович – генерал - майор його імператорської Високості, граф. Мати – Катерина Петрівна (в дівоцтві Мєщєрякова) - внучка історіографа М.Карамзіна. Рано овдовіла, присвятила своє життя вихованню п’ятьох дітей, управлінню маєтком та благодійністю. 

«Втрачений світ» і розстріляна доля або Життя і смерть графа Миколи Клейнміхеля

«Втрачений світ» і розстріляна доля або Життя і смерть графа Миколи КлейнміхеляСпекотного літа 1914 року на дорогах Харківської губернії можна було зустріти авто, в якому подорожували двоє чоловіків інтелігентної зовнішності. Вони відвідували старовинні дворянські садиби, фотографували, досліджували старожитності. Власники дворянських гнізд радо зустрічали допитливих мандрівників, створювали їм умови для дослідницької роботи. І не дивно, адже ці двоє були людьми, добре знаними у світських колах губернії: Микола Клейнміхель – представник знатного графського роду, предводитель богодухівського повітового дворянства; Георгій Лукомський – відомий російський мистецтвознавець. 

Леопольд КЕНІГ: «Цукровий король» і самовіданний працелюб

Леопольд КЕНІГ: «Цукровий король» і самовіданний працелюбЖиття Леопольда Кеніга – найбагатшої людини Богодухівщини на зламі ХІХ – ХХ сторіч – вже давно стало легендою. І не дивно, власник цукроварень, деревообробного, винокурного, кінного заводів, земельних угідь, господар розкішного Шарівського палацу завжди викликав у одних цікавість, у інших – заздрощі. Його називали «цукровим королем». До того ж і прізвище мав «королівське» (у перекладі з німецької «Кеніг» означає «Король»). А між тим багатомільйонних статків Леопольд Єгорович домігся своїми руками і власним розумом. Його діди-прадіди проживали в Німеччині. Дід Леопольда Кеніга мав невеликого млина неподалік від міста Ерфурта, батько залишився сиротою у десятирічному віці і вимушений був самотужки шукати місце під сонцем. Знайшов його в Росії, переїхавши у 1812 році до Петербурга. До сьомого поту працював хлібопекарем, поповнивши хлібопекарську громаду своїх співвітчизників.

Доля таємнича і загадкова

Доля таємнича і загадковаДоля російського художника, вихідця з Богодухівщини Володимира Вучичевича-Сибірського оповита таємницею і містикою. На початку ХХ сторіччя про його картини багато говорили у світських колах, про нього охоче писала «жовта преса». Він був улюбленцем модних салонів і одним з небагатьох художників, який здобув собі славу ще за життя. Невідомо скільки б створив він неперевершених пейзажів, якби не трагічний випадок, який обірвав його життя. Однак про це – пізніше. Спочатку – розповідь про коріння роду Вучичевичів на богодухівській землі...

Трагедія родини Кованьків

Трагедія родини КованьківВпродовж століття дворянський рід Кованьків був добре знаний на Богодухівщині. Адже й сьогодні в центрі Богодухова височіть будівля колишньої жіночої гімназії (нині школа мистецтв), яка була збудована і відкрита з ініціативи і в значній мірі на кошти предводителя Богодухівського повітового дворянства Дмитра Федоровича Кованька. Після відкриття тривалий час жіноча про­гімназія називалася Дмитрівською на честь благодійника.

ПРАДІД ГОГОЛЯ ЖИВ НА БОГОДУХІВСЬКІЙ ЗЕМЛІ

ПРАДІД ГОГОЛЯ ЖИВ НА БОГОДУХІВСЬКІЙ ЗЕМЛІУ перших поселенців на теренах колишнього Дикого поля були свої неписані закони. Часи тоді були не­спокійні: протистояння з Польщею, татарські набіги. Виживали, звісно, найсильніші і найспритніші. На жаль, почуття постійної небезпеки, очікування нападу ворога, жорстокість поєдинків нашим пращурам доводилось переносити і в повсякденне життя, в родинний устрій і побут. Ватаги озброєних козаків під проводом свого пана грабували проїжджих купців і маєтки своїх сусідів. Як свідчать архіви, така небезпека підстерігала перших слобідчан на кожному кроці.

ВАСИЛЬ БІСКУПСЬКИЙ. КОХАННЯ, ПОДАРОВАНЕ ВСЕВИШНІМ

ВАСИЛЬ БІСКУПСЬКИЙ. КОХАННЯ, ПОДАРОВАНЕ ВСЕВИШНІМУ світських колах початку ХХ століття їх вважали найвродливішою і найзакоханішою парою Росії. Він – дворянин, гвардійський офіцер, красень і світський лев. Вона – простолюдинка, але чарівна і неповторна жінка, чудова співачка і неперевершена виконавиця російських романсів і циганських пісень. Її концерти коштували на ту пору дорожче, ніж концерти самого Шаляпіна. Василь Біскупський і Анастасія Вяльцева ввійшли в історію і кожен окремо, і удвох разом – як приклад великого кохання, самопожертви і лебединої вірності.