Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


Козаки з діда-прадіда

Автор: alex від 8-12-2016, 21:58
  • 85

...Жовтень 1802 року. Тихе життя провінційного Богодухова збурила новина: іменитий поміщик Максим Павлов видає заміж свою найменшу доньку Софію за майора Івана Попова.

Весілля – подія всього життя для будь-якої родини, а надто для такої, як Павлових – великої і заможної. Тож про майбутнє весілля не говорив хіба що лінивий. На базарі цікаві містянки обговорювали все до найменших дрібниць: яким буде вбрання нареченої, скільки багатих гостей прибуде на вінчання і чим здивує Максим Іванович усіх охочих побачити розкішні урочистості. На попередніх весіллях, коли одружувалися сини лозівського поміщика, щедро пригощали простий люд, а молодих, обсипаючи житом і дрібними монетами, теж не скупилися кидати в натовп повні жмені грошей і збіжжя. Мабуть всім присутнім діставалося тоді по монетці від щедрого пана. Тож майбутня подія обростала чутками і легендами.

А осінь того року видалася напрочуд гарною, тихою, щедрою і спокійною. Після двох років неймовірної посухи, голодних зим і мору худоби та домашньої птиці життя нарешті входило у свої береги. Щедра земля богодухівська неначе поспішала зневіреним до відчаю людям показати свою красу і родючість. У великому саду Павлових ще подекуди червонястими боками виблискували на осінньому сонці стиглі яблука, які ніяк не хо-тіли відриватися від яблуневих гілок і вабили людське око своєю стиглістю і запізнілою красою.

Вінчалися молодята у селі Лозовій (як писали тоді у статистичних даних та метричних книгах, «село Лозова Максима Івановича Павлова»), у Різдво-Богородицькій церкві, збудованій все тим же Максимом Івановичем Павловим. Дійство було розкішним і урочистим. Поміщик не зрадив традиції: було чимало заможних гостей з Богодухівського повіту, а ще більше гостей приїхало з родинами дорослих дітей Павлових з Харківського, Зміївського, Павлоградського повітів, з-під Полтави, з Катеринославської і Курської губерній. Були й щедрі частування, і жмені дрібних грошей, якими обсипали молодих разом з житом-пшеницею на щастя, на долю і на безбідне життя.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.