Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


Легенда про таємниці Шарівського палацу

Автор: alex від 7-05-2015, 08:00
  • 0

За Петра Савича Ольховського у Шарівці і на вколишніх селах ходили різноманітні чутки, що у збудованій частині палацу вночі збиралися якісь невідомі люди. Приїздили вони з настанням ночі в чорних каретах і мовчки, як тіні, поспішали до чорного входу палацу. Там за щільно зачиненими вікнами, за темними шторами гості сідали за овальний стіл. При тьмяному освітленні свічками велися довгі таємничі розмови. Про що говорили, ніхто не знав. Цим зібранням приписувалися містичні фантазії, у яких йшлося і про шабаш вампірів, і про зібрання перевертнів, і про те, що в окремі ночі до палацу сповзалися різні химери, а дехто навіть стверджував, що сам Сатана обрав Шарівський палац для своїх оргій і ритуальних вечірок. Додавали страху таким фантазіям і зображення гіпсових химер на фасаді палацу, які можна побачити і сьогодні. Одна із легенд масонського періоду тодішнього власника палацу розповідає про те, як таємнича гостя нічних зібрань у довгій чорній сукні, з накинутим на плечі чорним плащем і в химерному капелюшку з чорною вуаллю з якоїсь причини заблукала у нічному парку біля палацу, а коли знайшла дорогу, кинулася до своєї карети, що самотньо стояла за брамою замку. Та не встигла добігти до карети, як перші промені сонця лягли на вранішню росу. І сталося диво: таємнича незнайомка перетворилася на чорного птаха, із запряжених в карету коней раптом спала упряж і замість коней з’явилися чорні собаки, які з гавканням кинулися геть. Карета вмить перетворилася на старого розбитого возика, який із скрипінням покотився згори до села і по дорозі розвалився на трухляві дощечки. Після того дивного випадку сторожа при брамі замку ще довго чула темної вітряної ночі зловісний гавкіт собак, крик чорного птаха і скрипіння старого воза. І тоді вже ніхто зі слуг палацу не міг заснути до ранку.

А тим часом у Шарівці розбудовувався маєток, розростався парк, виросло нове покоління Ольховських. Петро Савич налагоджував родинні зв’язки із впливовими людьми Харківщини. Одна з його доньок – Віра – вийшла заміж за Миколу Васильовича Масловича, видавця харківського журналу «Демокріт», власника маєтку «Гіївка» (нинішній Люботин). Про долю Анни Петрівни наразі немає даних, хоча дехто припускає, що вона могла бути дружиною Хрисанфа Івановича Гебенштрейта (наступного власника Шарівки). Він нібито жив у шарівському маєтку і любив разом з дружиною працювати над облаштуванням парку. А згодом після смерті господаря і парк, і палац перейшли до нових власників Гебенштрейтів. У автора цієї розповіді наразі немає жодного підтвердження родинних зв’язків Ольховських-Гебенштрейтів. Натомість є ще одна легенда про квіти, красу і про кохання без жодної надії на взаємність. Але ж від того кохання не перестає бути коханням!

 

Наталія МОГИЛЕВСЬКА

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.