|
 |
 |
У Кленівській сільській раді пройшла 25 сесія VI скликання, на якій був присутній і голова райдержадміністрації В.М.Бєлий. На порядок денний було винесено сім питань, зокрема земельні, про затвердження проекту рішення щодо газифікації села Таверівка, надання матеріальної допомоги інвалідам по зору І-ІІ груп. Одними з основних розглядалися і питання внесення змін до місцевого бюджету та підвищення тарифів на воду. Депутати одноголосно прийняли рішення передати державну субвенцію, виділену Кленівській сільській раді на капітальний ремонт доріг, Богодухівській міській раді. Місцева рада, на жаль, як і інші сільські ради району, не в змозі освоїти ці кошти. Що ж до питання підвищення тарифу на воду – депутати не дійшли згоди - рішення не було прийнято.
Головувати в територіальній громаді – без сумніву, справа нелегка, адже проблем досить багато, всюди потрібно встигнути, з усіма знайти спільну мову. С.О.Глущенко працює сільським головою вже третє скликання, проблемами жителів села опікується понад десять років. Він і розповідає про те, чим живе нині, які нагальні завдання вирішує сьогодні Олександрівська територіальна громада. - Нині у нас мешкає 450 жителів. І хоча демографічна ситуація, скажу чесно, не досить оптимістична, адже за поточний період цього року не народилося жодного немовля, все ж село живе.
 Такий висновок з упевненістю зробили «маяківці», побувавши днями у Забродівській раді і поспілкувавшись з представниками місцевої громади. Причому порадувало нас особливо ще й те, що усі сільські співрозмовники того дня виявилися шанувальниками нашої «районки». Тож зустріч у Лозовій виявилася надто цікавою і корисною. Сказати, що сільським громадам сьогодні живеться важко- то нічого не сказати. Про це, як ніхто інший, знає і Забродівський сільський голова В.Л.Надолинний, якому вже третє скликання поспіль земляки довіряють очолювати громаду...
 Ви не повірите, шановні читачі, але корінна жителька Щербаків, якій через кілька місяців буде 90 років - Г.М.Щербак (навіть прізвище вказує на її щербаківське родове коріння) і досі читає улюблену «районку» без окулярів.Нелегке життя було у Ганни Мартинівни, у сім'ї їх зростало 12 сестер і троє братів. Пережили і голод, і холод. У 18 років вийшла заміж за місцевого хлопця Василя. Прожили три місяці, і - війна, чоловіка забрали на фронт. У перші дні пропав безвісти Василь Григорович біля Перемишлі...
 Так охарактеризував своє сьогодення, напевно, один із найстарших жителів села О.П.Карпунін, якому наступного року виповниться вісімдесят вісім .Народився він у селі Кошелиха, що на Нижньоновгородщині. І хоча вже шість десятиліть, як батьківщиною для Олексія Павловича стали Щербаки, все ж він і досі мислить і розмовляє на російській з особливою незвичною вимовою. Працював до війни у відгодівельному господарстві, на лісопильні...
 Так вважає Червононивський сільський голова Г.М.Куриленко. Тому всі проблеми життєдіяльності громади Ганна Миколаївна намагається розв’язувати з допомогою земляків, прислухається до їхніх порад, радіє підтримці. Напевно, невипадково її вже вчетверте громада обирає беззаперечним сільським головою, бо ця жінка – віддана громаді людина, неконфліктна, намагається знайти підхід до кожного жителя, і, головне, у неї виходить зробити життя земляків більш світлим...
 Ще в дитинстві перейняла від мами заняття для душі В.І.Задорожня. А тепер вишивка, плетіння допомагають їй боротися з сумними думами, додають наснаги.Валентина Іванівна, як тільки з’являється вільна хвилина, бере у руки своє «знаряддя» - і з-під вправних пальців майстрині народжуються судові вишиті, плетені узори. «Вишивання – це моє життя» - не без пафосу говорить сільчанка. Любов до цього особливого мистецтва перейняли її троє дочок...
|
 |
|