Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


Леонід Коновалов: « Будьте оптимістами !..»

Леонід Коновалов: « Будьте оптимістами !..»


Леоніде Станіславовичу, звідки Ви родом? Часто буваєте на малій Батьківщині?

Харківщина – моя батьківщина. І хоча народився я в самому Харкові, там жив і навчався, все ж моє дитинство пов’язані саме з селом Баранівка Золочівського району – це той теплий куточок дитинства, згадуючи про який щемить серце. Там жила моя бабуся, там народилася моя мама, там зараз їхні могили. На їхні дні народжень, смерті, Великдень і Проводи ми обов’язково сім’єю відвідуємо могили рідних людей.

Яким пригадуєте своє сільське дитинство?

Впевнений, у кожної людини згадки про дитинство – це ностальгія за тим особливим, безтурботним періодом життя. Як зараз пригадую той неповторний запах свіжого повітря, особливо перед дощем, той спів пташок у лісі, бабусина дерев’яна скриня… Пам’ятаю і свою першу зарплату, коли ще школярем працював на току. Тридцять шість карбованців! Це ж була неймовірна сума! На свій перший заробіток я купив мамі яскраву хустку, якій вона була дуже рада.

Як і де познайомилися з дружиною? Скільки вже разом? Ваш секрет подружнього життя.

О! Історія мого знайомства з майбутньою дружиною – особлива історія. Справа в тому, що у нашій родині була традиція: на кожен мій день народження ( а він якраз збігався з весняними канікулами) мама дарувала мені путівку мені путівку. Я відвідав майже всі міста Радянського Союзу. І на моє 18-річчя мама подарувала мені поїздку до Угорщини. Ця подорож коштувала дві мамині зарплатні ( вона працювала на заводі «Серп і молот»), але вона завжди вважала, і навчала цьому мене, що головне – не матеріальні цінності, а збагачення духовного світу. І я вдячний їй за це.
Так от ми, молодь Харківщини, їхали «поїздом Дружби» до Угорщини, там я й познайомився з милою дівчиною Наталією. У цьому і є особливість, що дружину-харків’янку я привіз з-за кордону.Разом ми вже більше тридцяти років. І, головне, у подружньому житті, вважаю, це кохання і довіра, взаємність і терпіння, повага до сімейних цінностей. Знаєте, мені близьке прислів’я « Один раз родився, один раз хрестився, один раз женився».

Які якості цінуєте в людях?

Передусім, відповідальність за сказане, щоб слова не розходилися зі справами. Порядність. Відкритість.

Ви допомагали своєму синові у виборі професії?

Скоріше пропонував. Власне, сину напевно, самою долею судилося стати юристом. Бо його мама і дідусь пов’язані з юриспруденцією.

Як зазвичай проводите відпустку?

Завжди відпочиваю сім’єю. І обов’язково подорожуємо. Я особисто більше трьох днів перебувати на пляжі не можу, одноманітність мене пригнічує. Любимо відпочивати у селі – там відпочиває і душа.

Леоніде Станіславовичу, у Вас вдома чітко розподілені обов’язки? Можна Вас уявити, припустимо, у фартусі біля плити. Вмієте готувати?

А чому б і ні? Звичайно, вмію. Й інколи можу собі дозволити порадувати рідних чимось смачненьким, скажімо смаженою рибою чи м’ясом. Щоправда, зараз на це часу практично не лишається, все забирає робота. А такий шашлик, який готую я, без зайвої скромності, скажу – Ви ще не куштували.

Справді? І в чому його особливість, якщо не секрет?

Не секрет, і я охоче поділюся простим, але найсмачнішим у світі рецептом . Значить, беремо пляшку сухого вина, дві вирізки баранини, петрушку, кінзу, лимон і все це ріжемо – перемішуємо, і – на мангал. Вже на столі солимо і перчимо за смаком. Це дуже смачно! Спробуйте – переконаєтеся. І найголовніше – потрібно це робити з душею, позитивним настроєм.

Яке Ваше хобі?

У мене є два заняття для душі – догляд за акваріумними рибками і футбол.

Ви б хотіли намалювати картину? Яку саме?

Я дуже люблю Айвазовського, його чудові морські пейзажі, на які можна дивитися нескінченно. Сам би я намалював схід сонця, використав би при цьому яскраві, живі фарби.

Яке свято найулюбленіше в сім’ї?

Дні народжень членів родини.

Яку б книгу прочитали декілька разів?

Не раз читав чудові твори «Белый Бим Черное Ухо», «А зори здесь тихие…» Це справжні шедеври. Люблю також роман М. Булгакова «Мастер и Маргарита». Та особливо до душі мені «Пригоди барона Мюнхаузена». Особлива філософія Карла Фрідріха Ієроніма фон Мюнхаузена ( його повне ім’я) дає можливість і самому замислитися над питаннями змісту життя. Чого лише вартий його вислів, який я обожнюю і який є своєрідним моїм кредо життя: « Улыбайтесь, господа, улыбайтесь! Серьезное лицо – ещё не признак ума. Самые большие глупости на земле совершались именно с этим выражением».
Справді, неперевершено!

Ваші побажання читачам
.
Будьте оптимістами! І – посміхайтеся, панове, посміхайтеся! Адже життя швидкоплинне, а позитиву так не вистачає. Здоров’я усім, щастя і благополуччя.

Дякую за щиру розмову.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.