Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


Фермер і елеватор – друзі

Сьогодні серед фермерів побутує думка, що везти зерно на елеватор потрібно тільки у крайньому разі, коли вже по-іншому не можна, сушити необхідно, очищати або відвантажувати у вагони. Відлякують витрати, пов’язані із складськими операціями.

Ми вирішили поцікавитися в одного з керівників напряму - Т.Б.Чкуаселі. Отож, керівник зернового складу нашого району ТОВ СП”Богодухівський комбікормовий завод розповів нашій газеті про перспективи цього маркетингового року, перспективах на урожай і розвиток стосунків між зерновим складом і виробником продукції.

- Тимуре Борисовичу, що Ви думаєте про перспективи сільського господарствав у нашій країні?

- Україна має величезний потенціал розвитку в аграрному напрямку. Можливо, це єдина галузь економіки, перспективи якої точно видимі на багато років вперед. Основа цієї упевненості - наша земля, яка за своєю якістю перевершує багато аграрних країн світу. Ось, приміром, ОАЕ - пустеля, про те за 20 років ця країна стала дуже розвиненою в усіх галузях. І це завдяки нафті.

Наш ресурс - це земля, і вона може допомогти нашій країні в розвитку не гірше, а може, краще за нафту, оскільки потреба в продовольстві в цілому на планеті постійно зростає. Наше завдання - дбайливе ставлення до цього ресурсу і його постійний розвиток. А це, передусім, допомога тому, хто працює на землі.

- Якою Ви бачите ситуацію з вирощуванням урожаю цього року?

- Сьогодні сталися зміни, які аграрії  у момент посіву озимих культур у 2013 році передбачати не могли. А саме: левову частку собівартості, вирощеної продукції складає вартість дизпалива, насіння, ціни на які піддалися інфляції, яка за останній час склала 20-30 %. Такий рівень інфляції повністю ”з’їдає” рентабельність, на яку фермери сподіваються, вирощуючи урожай. І якщо на озимих культурах, які посіяні ”по старому курсу”, ці зміни не сильно відобразяться, то на цінах на яру пшеницю і технічні культури цей чинник вплине повною мірою.

- На Вашу думку, як це відобразиться на основних ринкових гравцях?

- Вважаю, сьогодні виживатимуть не великі холдинги, а середні і дрібні господарства. Тому уряду необхідно ставити пріоритет розвитку агропромислового комплексу саме на цю групу виробників, тому що це ті фермери, які диктують ціну на ринку протягом року.

Великим агрохолдингам сьогодні важко через те, що вони працюють, в основному, на кредитних грошах. І їм в посівну кампанію 2014 року було  складніше за усіх, оскільки ці підприємства погоджуються на форвардні контракти, де ціна не найвища, і велику частину свого урожаю вони продають до грудня-січня, оскільки їм необхідно готуватися до сівби ярини, ремонтувати техніку, і, головне, розраховуватися за кредитами. Усе це негативно впливає на економіку великих холдингів. Можна зайти на сайт фондової біржі і подивитися котирування акцій агрохолдингів в період 2012-2014  років – і ми побачимо неухильне падіння котирувань акцій українських холдингів в цей період.

А фермер працює переважно на своїх грошах, і може сам контролювати і приймати рішення: коли, кому, і скільки реалізувати продукції для досягнення його максимальної рентабельності.

Україна посідає третє місце у світі за експортом кукурудзи і шосте місце за експортом пшениці - це могли б бути величезні гроші. Проте цього не відбувається, тому що продаємо ми цей об’єм не за найкращими цінами. Чому? Тому що необхідна витримка - як психологічна, економічна, так і фінансова.

 - Тобто Ви вважаєте, що зерно потрібно тримати до досягнення оптимального значення ціни. Як цьому можуть сприяти зернові склади?

- Цьогорічна врожайність буде високою завдяки належній зволоженості ґрунту в більшості наших регіонів. Отримати максимальну ціну можна лише зберігаючи урожай в стандартних параметрах і реалізовуючи потім за максимальними цінами. Допомогти зберегти до максимальної ціни і стандартних показників може тільки елеватор. Середні та дрібні фермери скептично ставляться до елеваторів, а даремно.

Тільки елеватор може дати, з урахуванням витрат за зберігання, хорошу ціну. Крім того, дуже важливо те, що він допоможе сформувати з окремих господарств хороший лот для продажу. Так, наприклад, дрібному фермеру з 130 т пшениці, вигідніше буде продати його обсяг, якщо він буде в лоті розміром 1000 т. Ціна цього лота буде вищою. Крім того, приймаючи продукцію, елеватор зобов’язаний довести цю саму продукцію до такого стану, щоб воно відповідало стандартам експорту.

В умовах господарства, на жаль, не всі фермери можуть це забезпечити. І якщо вдаватися в арифметику, то, як правило, ціна на ту ж пшеницю зростає від збору урожаю до березня десь, в середньому, на 400-500 грн./т. А ціну за послуги він платить в цей період приблизно 250грн., від приймання до відвантаження.

Таким чином, на 150-250грн/т він з допомогою елеватора отримує більше. Отож, як бачимо, сьогодні фермер і елеватор - це друзі. Так що можу сказати одне: на сьогодні ми в агросекторі заслуговуємо отримувати максимальну віддачу, тим більше що наша країна тримає курс на Європу, а це - нові ринки, нові можливості для кожного, і, звичайно нові ціни і нові  прибутки.

- Дякую за інтерв’ю.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.