Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


Ніна Ярошенко: «Життя загартовує жінку, вчить знаходити компроміси і виходити зі складних ситуацій…»

Сьогодні на гостинах «Маяка» - відома у місті жінкакерівник, начальник КП «Богодухівжитло» Н.М.Ярошенко. До того як стати керівником цього підприємства, Ніна Миколаївна вже зуміла виявити себе і на культурній, і на освітянській нивах. Ті, хто з нею працювали, в один голос говорять про її професіоналізм, бажання увесь час самовдосконалюватися і небайдужість до справи.

У комунальній сфері, звичайно, проблеми глибші, серйозніші. І така справа, напевно, більше до снаги чоловікам. Але Ніна Миколаївна труднощів ніколи не боялася, тож з розумінням справи виконує доручену роботу, постійно вивчає усі законодавчі тонкощі, намагається поліпшити ситуацію у комунальній сфері міста. І результати дають про себе знати.

Ділова, вольова, сильна – так говорять про неї колеги. А яка ж вона, Ніна Миколаївна, «без краватки»? Дізнайтеся з інтерв’ю.

- Ніно Миколаївно, знаю, у Вас  цікава історія Вашого народження. Та, власне, й сам Ваш день народження припадає на «чоловіче» свято -23 лютого. Тож поділіться, будь ласка, з читачами, цим маловідомим фактом Вашої біографії.

- Передусім, хочу сказати, що я  дуже вдячна Богові та батькам за своє життя та долю. Історія  мого  народження справді особлива. Народилася я в селищі Кириківка на Сумщині. Батьки того дня поверталися з Харкова потягом. Додому, до села Пожня Великописарівського району, ще треба було подолати близько 40 кілометрів на автобусі. Маму, Наталію Федорівну, з потяга встигли доправити лише до кімнати матері та дитини при вокзалі, викликали “швидку”...Мама не раз розповідала в сімейному колі цю історію, молилася за тих, хто надав тоді допомогу їй, породіллі. Не знаю, чи народилася я в «сорочці», але першою моєю пелюшкою була велика вовняна хустка червоного кольору... Напевно, символічно, що мій день народження - 23 лютого - у День Радянської армії та військово-морського флоту. 

До речі, для багатьох моїх друзів з дитинства так і залишилося загадкою: чому в моєму  свідоцтві про народження та паспорті записано інше місце народження на відміну від всіх моїх рідних, і чи правду кажуть в селі, що мене знайшли на вокзалі, а не «в капусті».

- Що означає для Вас сім’я?

- Для мене слово «сім’я» має два значення. Перша сім’я – родина. Це всі мої родичі (кровні, і ті, хто прийшов у рідню ззовні): мама, тато, бабусі, дідусі, рідні та двоюрідні брати та сестри, їх діти, дружини та чоловіки… Ясна річ, я пишаюся нашою родиною. Дуже вдячна батькам, що маю двох братів та сестру. У кожного з нас є діти, більшість з них вже створили власні сім’ї, старший брат вже давно дідусь, в березні цього року і я стала бабусею. Хочеться, щоби наша родина і через десятки років була схожою на нинішню, де я зараз — просто доросла дитина. А мамина ласка, батьківська мудрість, вимогливість старших, тепло домашнього затишку залишились для нас святим вузлом, що об’єднує нас у велику родину.

Друга сім’я — це моє серце. Це ті люди, які живуть в мені, біль і радість яких я відчуваю в собі навіть на відстані. Впустивши людину до серця, ми просто стаємо з нею чимось єдиним і неподільним. І, зазвичай, вирвати її з серця неможливо. В моєму серці живуть дві мої доньки Марина та Ірина, онука Арина, зять Олексій, перше та справжнє кохання…Ось так і сформувалося в мене два поняття про сім’ю – родина зі своїми оберегами, традиціями та святами і сім’я-серце-цілий світ, де тебе просто люблять за те, що ти є.

- Ніно Миколаївно, багато хто вважає Вас сильною, можна сказати, «залізною леді». А якою Ви є сама для себе, справжня?

- Дійсно, нині модно бути самостійною, незалежною, самодостатньою та принциповою. І це, в цілому, насправді добре. Я б сказала гідно. Але боюся, що це не щиро. Поволі повертаюся в минуле, аналізую вчинки, змінюю уявлення про цінності, пріоритети, але не відступаю від певних правил. Це мене дисциплінує, змушує не бути слабкою. І, як будь-яка жінка, я прагну звичайних речей – уваги, турботи та любові, мрію про відпочинок, подарунки та квіти.

- Говорять, що успішна жінка завжди має жертвувати, передусім, сім’єю для того, щоб досягти кар’єрного росту. Яка Ваша думка з цього приводу? 

- Скажу чесно і щиро: ніколи я не ставила кар’єру своєю самоціллю. На мою думку, жінка не може одну половину дня бути мужньою, а в іншу половину дня «зняти» свій панцир і бути жіночною. Кожній жінці від природи дані інтуїція, обережність, терпіння, цілеспрямованість, що так необхідні для успішної роботи. Такі якості, як чоловічі сила, упертість, цілеспрямованість жінка врівноважує своєю слабкістю, м’якістю та дбайливістю. Краще бути просто жінкою, аніж унаслідувати риси чоловіка. Кожна людина індивідуальна і призначення в цьому світі у кожного своє. Жінка має бути просто щасливою, а от у якій сфері вона здатна досягти цього стану - особистий вибір кожної. Кар’єру жінка може зробити в будь-якому віці, і якщо у вашій сім’ї все гаразд, то і на роботі у вас проблем не виникне. Життя загартовує  жінку, вчить знаходити компроміси і виходити зі складних ситуацій, а, значить, після цього вам вже нічого не страшно. Жінка рідко чує на свою адресу подяку. А вона її й не чекає, так треба. Найвищою нагородою їй є те, коли вдома затишок, мир і злагода. Залишаймося просто Жінками!

- Дякую за інтерв’ю. Успіхів Вам у всьому.

               

Розмовляла

Тетяна ЧЕРНИШОВА

Бабуся Ніна з улюбленою онучкою Аринкою у російському Томську (там живе донька з родиною), за 4 тис. км від рідного дому.

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.