Мобільна версія сайту Контакти
Богодухов - городской портал
                 Сьогодні -
 
 
Ми раді бачити Вас на порталі Bogodukhov-City.com.ua

РЕКЛАМА


загрузка...

РЕКЛАМА




РЕКЛАМА


Бути донором почесно і благородно

Опубликована 14-02-2011, 01:05 в розділ Богодухів » Життя міста
  • 0
Бути донором почесно і благородно

Зліва направо: Л.В.Рогинська та І.Є.Гніденко


Сьогодні значимість служби крові переоцінити важко. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у більшості випадків для хворих терміново потрібна безпечна кров. Близько 80 млн. одиниць крові дають донори щорічно. Дефіцит донорської крові призводить до росту рівня смертності. Наприклад, донорська кров може зберегти життя багатьом жінкам, які гинуть щороку в усьому світі через ускладнення під час вагітності; дітям з тяжкою анемією, яка часто розвивається у результаті малярії або недостатнього харчування; людям, які отримали тяжкі травми у результаті нещасних випадків; для багатьох пацієнтів, яким роблять хірургічні операції і які страждають на ракові захворювання.

Крім того, кров необхідна для регулярних переливань людям, які страждають на такі захворювання, як таласемія і серповидноклітинна анемія, а також для приготування таких продуктів, як фактори згортання крові для людей, які страждають на гемофілію.

Мільйони людей у світі отримали нове життя завдяки благородним вчинкам мільйонів інших людей – донорів. До донорів і донорства в усі часи відношення було особливим. Адже донорство завжди базувалося не тільки на потребах клінічної медицини, але й на моральних джерелах: милосерді, гуманізму, доброті.

Сьогодні про донорство в нас згадують вкрай рідко – хіба що напередодні Дня донора.

Та, зважаючи на таку потребу, про донорство треба говорити. Особливо якомога більше розповідати молодому поколінню. Залучати їх до доброчинних намірів. Звичайно, якщо молодий хлопець або дівчина мають міцний організм і не нашкодять своєму здоров’ю.

Донорів завжди цінували в Україні, більше 60 років тому в Радянському Союзі було засноване звання «Почесний донор СРСР». З 1995 року донори, що здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові у кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу здачі, отримують звання «Почесний донор України». А з 2001 року донори, що безкоштовно здали кров або її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз, отримують звання «Заслужений донор України», нагороджуються державними нагородами.

Приємно зазначити, що і в нашому місті є жінки, які отримали звання «Почесний донор України». Серед них Л. В. Рогинська, помічник лікаря-гігієніста з гігієни харчування та І. Є. Гніденко, помічник лікаря-епідеміолога. На займаних посадах працюють у Богодухівській РайСЕС майже тридцять років.

Побачивши, наскільки необхідною для порятунку життя хворого часом буває донорська кров, жінки самі стали донорами. Скільки точно разів здавали кров і у якій кількості, вже й не рахують. Після сорока разів безоплатної здачі крові отримали такі почесні звання.

Л. В. Рогинська – звання «Почесний донор України» отримала у 2006 році. Пригадує Людмила Володимирівна ті часи, коли була студенткою медичного училища, треба було терміново здати кров дитині, яка знаходилася в тяжкому стані. До них звернулася керівник Л. А. Піщик (під час практичних занять у дитячому відділенні Богодухівської районної лікарні) з проханням, хто може допомогти дитинці здати кров. І ось саме тоді Л. В. Рогинська стала вперше донором. Добре пам’ятає ті часи, коли стався землетрус у Вірменії, багато людей потребувало донорської допомоги. Вона не залишилась осторонь, а відгукнулася на біду. З тих пір вона стала систематично здавати кров.

Не менш активною була і І. Є. Гніденко. Звання «Почесний донор України» отримала в 2010 році.

Прекрасно пам’ятає випадок, який стався (ще за існування військової частини у нашому місті) з молодим солдатом. За необачністю хлопець випав з третього поверху, був тяжко травмований. Йому необхідно було здати кров. Не залишивши молодого бійця в біді, Ірина Євгеніївна надала допомогу – стала донором.

Звісно, що всіх благих діл не перелічити. Адже їх цими жінками було здійснено дуже багато. І вдень, і вночі вони були готові надати допомогу.

За їхню хоробрість, людяність, благородство, ініціативність держава на сучасному рівні нагородила званням – «Почесний донор України». Звичайно, жінки горді, що вони удостоєні такого звання. Однак найбільшою нагородою для них є несподіваний телефонний дзвінок чи люди, що випадково зустрічаються на вулиці, які щиро радіють їм: «Ви нас не пам’ятаєте? Ви моїй дитині здавали кров! Спасибі». І заради таких зустрічей, таких телефонних дзвінків, заради голосів дітей – варто здавати ще й ще.

Я. Федорченко

Коментарі:

Додати коментар
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.